Чому всі вважають, що вони розбираються в футболі (окрім тренерів та тих, хто грає на полі), в політиці та в управлінні державою?
При цьому ніхто не ставить під сумнів професіоналізм, наприклад, в медицині. І, якщо у вам треба зробити хірургічну операцію, то ви йдете до досвідченого хірурга, а не до «нових облич», волонтерів, співаків або спортсменів.
Чому ми вирішили, що знищення професіоналізму в політиці і в державному управлінні – це добре? «Кожна кухарка може керувати державою». Ми це вже чули близько 100 років тому. Я сподіваюсь, що всі пам’ятають, до чого це привело тоді?
До речі, сьогоднішній парламент є наслідком цієї хибної стратегії. За офіційними даними, в цьому парламенті близько половини – це «нові обличчя». За моїми спостереженнями в цьому парламенті лише близько 10-15 відсотків депутатів можна назвати професіоналами в політичній роботі. У Кабміні (серед міністрів) – ситуація ще гірша.
Це не означає, що «нові обличчя» – це погано. Це неправильна теза. Але «нове обличчя», спортсмен або співак без досвіду ПРОФЕСІЙНОЇ роботи в політиці або державному будівництві – це шлях в нікуди. Як каже один мій знайомий, «перший запис в трудовій книжці – студент, або спортсмен, або співак, а другий запис – міністр».
З метою прикриття НЕпрофесіоналізму та шаленої корупції, нам пропонують хибний критерій для вибору. Правильний критерій не «нові-старі», а «професіонал, порядний, патріотичний». Звичайно професійний, але хабарник – це неприйнятно. Так само, як і «чесний непрофесіонал» (згадайте приклад із хірургом, що згаданий вище).
Робіть висновки самі. Не ведіться на маніпулятивні зомбування.
Сергій Власенко, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 16 січня 2017р.
