Чим займатиметься ВР, якою буде доля урядових реформ, чи можливі зміни в уряді та чи чекати на перевибори?
Народний депутат від «Батьківщини» Сергій Власенко разом з іншими парламентарями дає відповіді на ці та інші запитання Української правди.
Які теми будуть головними у Раді цієї осені?
Ми уже третій рік живемо в державі, де все перекручено з ніг на голову.
Тренди, які задає нова влада, знаходяться всередині їхнього бачення світу. Але у нас із ними світоглядний конфлікт.
Коли вони запроваджували податок на пенсії, то ми вважали, що це світоглядно неправильно. Точно так, як і коли вони Радою і Кабміном піднімали тарифи.
І цієї осені влада продовжуватиме робити такі світоглядно неприйнятні для нас речі.
Думаю, вони продовжать процес «приватизації» Порошенком Верховного суду.
Вони спробують пропхати знущання над пенсійною сферою, над медициною, які вони називають реформами.
Яка доля ініційованих урядом реформ?
Загалом, усі ці «реформи» неприйнятні за визначенням. Давайте ми зруйнуємо будинок і скажемо, що це «реформа будинку». Це абсурд. У нас уже дійшло до того, що уряд Яценюка – це реформатори.
Продаж сільгоспземлі в нинішніх умовах – це оборудка, а не реформа. Вони спробують це протягнути, бо в цих «реформах» зацікавлений особисто президент Порошенко.
Тому будуть спроби пропхати і знищення медичної сфери, і зміни в законодавстві про освіту, які взагалі неприйнятні. Бо скажімо, здобуття середньо-спеціальної освіти мовами меншин не може бути припустимим. Їм слід дати можливість розвиватися – але навчання має бути лише українською.
Які перспективи президентського закону про реінтеграцію Донбасу?
На жаль, все, що робить Порошенко з Турчиновим, вони роблять в наступний спосіб: самі щось пишуть, в останню ніч щось правлять, хоч ніхто не бачить, ані що вони пишуть, ані що вони правлять. Після цього продукт цього писання вкидається у сесійну залу – і вони роблять спробу ламати всіх через коліно.
Поки що, ми цей закон не бачили. Але якщо вони пропонують базуватися на «мінському договорняку», то це – глухий кут.
За три роки не вдалось досягнути навіть першого пункту тих угод – повної зупинки вогню. То про що можна говорити? Це непрацюючий механізм.
Тому базувати все на «Мінських угодах» немає сенсу – треба змінювати формат тиску на Росію, формат дипломатичної роботи і домовленостей. Бо мантри про «Мінськ» не працюють.
Чи можливі зміни в уряді чи позачергові вибори цієї осені?
І парламент, і прем’єр, і вся країна поділена між двома людьми – Петром Порошенком і Арсенієм Яценюком. Вони, як сіамські близнюки: з одного боку, ненавидять один одного, а з іншого боку, якщо хтось із них відійде, то доведеться іти на перевибори.
Якщо так станеться, то це катастрофа для «Народного фронту», у якого 0% підтримки. У БПП підтримка теж постійно падає. Тому вони будуть триматися один за одного, шукати компроміси і таке інше.
Але це, знову ж, не розмова про країну – а лише про їхнє особисте збагачення.
Чи зможе Рада ефективно працювати? Яка доля коаліції?
Скажімо чесно – ніякої коаліції не існує. Вони розповідають мантру, що коаліція потрібна лише для обрання прем’єра. Але я хочу запитати, для чого тоді в Конституції є норма, що Рада має бути розпущена, якщо коаліції немає 30 днів?
Зрозуміло, що БПП і НФ зараз докупляють собі голоси – або «Волі народу» і «Відродження», або «Опозиційного блоку». Тобто зараз не існує якоїсь ідеологічної коаліції – а є лише група людей, яка за різні корупційні інтереси готова голосувати за певні закони.
Повний текст статті – за посиланням.
