Ще одна «штанга» нашого євроінтеграційного розвитку – на екологічному фронті.
У листопаді 2016 року президент наклав вето на два екологічних євроінтеграційних законопроекти, після того як Рада, уряд і навіть співробітники власної адміністрації дали зелене світло на їх підписання без зауважень.
У своїй статті на «Українській правді» довів, що вето було накладено під впливом аргументів аграрного лобі із дуже загальною мотивуючою частиною.
Як і очікувалось, Секретаріат Енергетичного Співтовариства відкрив на нас non-complience процедуру – провадження проти країни, що не виконала свої чітко зафіксовані зобов’язання по імплементації європейських директив. Це не тільки репутаційні втрати (who cares), але й тягне за собою низку санкцій, зокрема відкликання голосу під час засідання Ради Міністрів, призупинення фінансування проектів у відповідній сфері з боку ЄС тощо.
Ці законопроекти по захисту довкілля – не контроверсійне питання, як мораторій на ліс. Це європейські правила гри для бізнесу, який бажає інвестувати в Україну і не бажає мати справу з українською корупцією.
У вівторок Рада спробує повернути ці два законопроекти після вето до комітету на доопрацювання.
Як єврооптиміст – з колегами з комітету екології, експертами та еко-активістами, докладу максимальних зусиль для того, щоб вирішити цю ситуацію для країни у позитивному ключі не зважаючі на забаганки аграрного лобі.
Переклад заяви Секретаріату Енергетичного Співтовариства від Ua-energe.
12 січня 2017 року Секретаріат Енергетичного Співтовариства направив обґрунтований висновок України по справі ECS-13/16, який пов’язаний із відсутністю повної транспозиції Директиви з оцінці впливу на довкілля в Україні. Варто зазначити, що крайній термін для її імплементації, завершився ще 1 січня 2013 року.
4 жовтня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон про оцінку впливу на довкілля, в яких могли б бути враховане те, через що хвилювався Секретаріат. Однак, 31 жовтня Президент України Петро Порошенко відмовився підписати його і передав назад до Верховної Ради для повторного розгляду.
У своїй правовій оцінці, Секретаріат зазначає, що в Україні відсутня транспозиція положень Директиви про транскордонну оцінку впливу на навколишнє середовище і є неповною транспозиція тих положень, які стосуються проектів, котрі має охоплювати оцінка впливу на довкілля. Неповною також є транспозиція тих положень, які стосуються інформації, котра повинна бути включена в звіт про оцінку впливу, і участі громадськості. У зв’язку з цим Секретаріат робить висновок про те, що Україна не виконала свої зобов’язання щодо імплементації Директиви по оцінці впливу на довкілля в національне законодавство.
Відтепер Україна має два місяці, щоб відреагувати на твердження про невідповідність власного законодавства зобов’язанням перед Енергетичним Співтовариством, яке викладено в обґрунтованому висновку. В залежності від відповіді України або за її відсутності, Секретаріат може довести це питання до відома Ради Міністрів шляхом мотивованого запиту відповідно до ст. 29, яка стосується правил проведення процедури врегулювання суперечок.
Оригинал заяви можна переглянути тут.
Народний депутата від «Батківщини» Олексій Рябчин, Facebook, 13 січня 2017р.
