Ранок в дискусії на одне з найважчих питань – як промисловість може перейти до нульових викидів вуглецю до 2050 року? Та за яку ціну? І хто її заплатить?
У кімнаті: представники промислових підприємств, які наразі показують приклад зеленого переходу; найбільші виробники цементу, високолегованої сталі, металообробних верстатів; Джон Керрі, Спеціальний представник президента США з питань клімату; міністр з питань клімату, навколишнього середовища, енергетики, мобільності, інновацій та технологій Австрії; міністр бізнесу та промисловості Великобританії; міністри екології Люксембургу, Ірландії, Фінляндії; державний секретар Німеччини та ще декілька міністрів онлайн; від України за столом – віцепрем’єрка з євроінтеграції Оля Стефанішина та ми – від депутатського корпусу.
Тут на COP26 – Climate Change Conference – все відбувається якось інакше, ніж на інших форумах чи конференціях.
Увесь цей набір найвпливовіших міністрів з питань екології та економіки – у простій білій кімнаті з низькою стелею, без вікон чи свіжого повітря, без води чи кави (кава тут взагалі погана).
Сірий офісний килим, який навіює лише сум, сотні дротів на підлозі, підведених до 6 телевізорів (бо ж дискусія і онлайн теж), на стіні напроти мене велика друкована картина білих гірських вершин, як обіцянка, що десь там є класний світ, частина людей – в зумі, частина – за столами.
Ніколи в житті не уявляла Джона Керрі та з десяток міністрів країн світу, плюс спецпредставників ООН у таких переговорних кімнатах.
Це – тимчасовий офіс в будівлі павільйону ЄС на КОП, збудований за декілька днів, і так само за декілька днів буде розібраний по завершенню.
Такі дискусії не транслюються онлайн і не мають офіційних фотографій у кінці. Але важливі для розподілення грошей, фондів та розроблення реальних політик.
Джон Керрі говорить про те, де брати фінанси та що робити політикам для створення бізнес-моделей переходу галузей.
Міністр з охорони навколишнього середовища Індії починає свій виступ словами «Намасте від індійської промисловості».
Дискусія організована LeadIT – Лідерською групою з переходу промисловості, яка об’єднує країни та компанії, що взяли зобов’язання по Паризькій угоді.
Група була створена урядами Швеції та Індії на саміті ООН з питань клімату у вересні 2019 року за підтримки Всесвітнього економічного форуму.
Україна наразі подала заявку приєднатися до групи, сьогодні ми вже беремо учать у її роботі. За цим столом мають бути і наші великі представники компаній.
Якщо спрощено, то тут розмова не лише про красиву картинку екології, а про гроші, про нові можливості співробітництва, про союзи та ринки.
LeadIT проводить аналізи, надає аналітику, узагальнює проблеми для індустрій та успішні приклади.
Для нас – це про:
- план переходу для нашої промисловості;
- доступ до фінансових ресурсів;
- доступ до аналітики і найкращих світових практик.
Це не буде швидкий шлях.
Але вже очевидно, що не зробивши його, ми можемо втратити більшість зовнішніх ринків у 2050-ому.
А враховуючи рівень зношеності української промисловості – то, скажу вам по секрету, це може буде для нас найкращою можливістю модернізувати підприємства і знайти нові ринки.
Чим би не завершився цьогорічний КОП, абсолютно очевидно, що без серйозних фінансових вливань, жодна країна не зможе перейти на зелені індустрії.
Тому попереду – не лише підписані домовленості та гарні слова, – а конкретні очікування дій від наших партнерів.
І ми своє «домашнє завдання» на КОП зробили чи не найкраще з інших країн.
Альона Шкрум, народна депутатка від «Батьківщини», Facebook, 12 листопада 2021 року.
