Аналізуючи процес децентралізації в Україні, напрошується висновок, що місцеве самоврядування нашої країни не відповідає очікуванням та потребам суспільства. Урядування на місцях, у низці громад, не завжди забезпечує створення та підтримку сприятливому середовищу, яке необхідне для всебічного розвитку людини.
Такі думки виникають не лише у День місцевого самоврядування, оскільки той псевдоентузіазм, з яким в країні відбувається процес децентралізації не викликає довіри. На папері ми нібито декларуємо зміни, хочемо уніфікувати всі норми ефективного самоврядування до європейського законодавства, але все це відбувається наразі лише декларативно…
А починати необхідно із самого визначення поняття. Саме місцеве самоврядування означає право і здатність органів місцевого управління в межах закону здійснювати регулювання та керування суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення – тобто воно має бути дієздатним. Виникає логічне запитання – про яке право ми можемо говоримо, якщо новостворені громади здебільшого не мали самовизначення. ВО «Батьківщина» завжди виступала лише за добровільне об’єднання територіальних громад, але зараз ми бачимо зовсім іншу картину – населені пункти гуртуються з подачі чиновників та перспективи майбутніх президентських та парламентських виборів.
В ідеалі кожна ОТГ має бути економічно незалежною одиницею українського місцевого самоврядування, в якому мають дієво використовувати природні ресурси, ефективно керувати майном територіальних громад, розробляти та впроваджувати нові підходи та методи в роботі, щоб спільними зусиллями вирішувати нагальні проблеми та протистояти будь-яким викликам.
У впровадження роботи якісної децентралізації в Україні постійно нинішні чиновники вносять певні корективи – як законні, так і не дуже. До прикладу, на всіх виборах до рад ОТГ, які відбуваються вже два роки поспіль, команда «Батьківщини» відчувала постійний тиск збоку влади. Наших кандидатів залякували, погрожували звільненням з роботи, морально пригнічували…. І такі випадки ми спостерігаємо зараз, коли активно триває виборча кампанія у двох ОТГ на Львівщині – Мурованській та Кам’янка-Бузькій. Не можна сформувати якісне місцеве самоврядування, коли не виборці, а певні чиновники ще задовго до голосування визначили – хто має перемогти на тому чи іншому окрузі.
В День місцевого самоврядування не можу також не згадати про правки до Закону «Про держслужбу», які позбавили керівників місцевих адміністрацій та їх заступників статусу держслужбовців. І це все з подачі столичних чиновників. Цим законодавчим актом повністю виводяться з закону керівники місцевих держадміністрації, їхні перші заступники та заступників. Але найгірше те, що ці чиновники знову зможуть бути членами політичних партій, поєднувати в собі виконавчу та законодавчу гілки влади, а окрім того, очолювати фракції в місцевих органах влади. Одним словом, відбувається зміцнення адмінресурсу і це в умовах реформи місцевого самоврядування? У владі вже забули, що головною метою при прийнятті Закону України «Про державну службу» було прагнення розмежувати політику та державну службу, політиків і державних службовців, політичну доцільність і суспільний інтерес.
Дійсно, є багато недоліків в адміністративній реформі країни, але та величезна команда депутатів-«батьківщинівців» Львівщини, а це 483 особи, у кожній сільській, селищній, міській радах якісно працюють, представляючи місцеве самоврядування, яке має велике значення для демократизації суспільних відносин та зміцнення української державності.
Михайло Цимбалюк, голова Львівської обласної організації партії «ВО «Батьківщина», Facebook, 7 грудня 2017р.
