Ми живемо як в країні задзеркалля.
«Реформатори» МОЗу святкують одну за іншою «перемогу» поспіль у впровадженні «медреформи». У цей час черги до лікарів зростають, а українці займаються самолікуванням. 17% з тих, хто захворів, не звернулися до лікаря, бо очікували високої вартості лікування. Це дані дослідження «Індекс здоров’я. Україна», яке проводили у червні-липні цього року.
Все могло б бути інакше, якби Міністерство, що відповідає за здоров’я і життя мільйонів, очолювали б професіонали. Бо чинна команда МОЗу не може навіть при виділеному бюджеті використати шанс і впровадити зміни у медичній царині.
9 млрд грн могли піти на лікування українців
Скажу фактами. За 11 місяців МОЗ своєчасно не використав майже 9 млрд грн із виділених йому коштів платників податків. Це – майже третина від усього фінансування галузі. Значить, за грудень МОЗ мав витратити і заплановане поточне фінансування, і ці мільярди.
Уявіть, це 9 млрд грн, на які впродовж року своєчасно не придбали ліки, не оплатили лікування, не дали заробітні плати медикам, не придбали нове обладнання.
А тепер без тендерів МОЗ екстрено «під ялинку» «зливає» сотні мільйонів бюджетних коштів за незрозумілими напрямками та непрозорими процедурами – це вже аналізували наші експерти.
Із запланованих 8 млрд грн, за 5 місяців «реформи», на первинну ланку медицини (сімейні лікарі) МОЗ витратив тільки 2,5 млрд грн. Чому черги у лікарнях? Бо або комп’ютер один на декілька кабінетів, без якого не можна укласти угоду з медзакладом, або дві черги – за записом і «жива». Про те, що лікарів ніхто не навчав працювати з комп’ютером (на первинці лікарів пенсійного віку у нас 33%, з яких 5% віком більше 70 років, та ще 10% – передпенсійного віку) – можу й не нагадувати: люди самі бачать.
Щоб зробити повноцінний первинний огляд одного пацієнта, наприклад, пенсійного віку (пенсіонери у нас, на жаль, найчастіші візитери лікарів), підписати з ним декларацію, потрібно мінімум півгодини. Це ще якщо лікар чи медсестра не будуть пояснювати, де дивитись смс з підтвердженням. У МОЗі ж сидять люди, яким це невідомо, тому вони і штампують то збільшення нормативу для сімейних лікарів, то розповідають про платні огляди вузькоспеціалізованими лікарями, якщо немає направлення від сімейного лікаря.
МОЗ не освоїв кошти, і тому українці вимушені оплачувати лікування з власних кишень
МОЗ не зробив нічого для того, щоб медицина стала направду доступною. Робота команди «реформаторів» призвела тільки до скорочення фінансування лікарень – бо гроші кинули на первинний рівень, «забувши» про решту.
Тому лікарні у нас вимушені виживати. «Дірки» у їхніх бюджетах частково закривають пацієнти з власної кишені.
9 із 10 громадян мали заплатити за власне лікування з кишені, і це аж ніяк не покращувало умови їхнього перебування у стаціонарі. У середньому – 5 тисяч гривень. У минулому році – вдвічі менше. Це – дані того ж дослідження, про яке я згадував на початку. І результат концентрації грошей на первинному рівні.
Добре, якби у людей ще було чим платити. А тут виходить так: держава не може забезпечити безкоштовною медициною (бо чиновники займаються бозна-чим), а пацієнти вимушені позичати гроші, щоб оплатити собі лікування. Уявіть, згідно із тим же дослідженням, у цьому році витрати з кишені на госпіталізацію у окремих верств населення становили 110% доходів домогосподарств! Як тут не боятися звернутися до лікаря, коли не маєш таких коштів! У минулому році хоча й ненабагато ситуація відрізнялась, та за лікування люди платили в середньому половину місячного доходу своєї родини.
Найпроблематичніше у стаціонарі – забезпеченість ліками. Більша частина українців оцінюють її як погану. Ви вразитесь, якщо дізнаєтесь, що і на ліки кошти держава виділила. Тільки МОЗ їх не змогло використати.
Міністерство не оплатило міжнародним організаціям закупівлю ліків на майже 4 млрд грн (із виділених йому 6 млрд цьогоріч) – немає в Україні безкоштовних ліків. Гроші наче у держави є, а скористатися ними люди не можуть – бо МОЗ не розуміє, що треба для цього зробити. Тому українці дістають гаманці і йдуть до аптеки.
Страх візиту до лікаря через брак коштів поборе страхова медицина
Своїми діями МОЗ підриває довіру до всієї царини: за іншим дослідженням – вже групи Рейтинг – 82% українців невдоволені станом справ у медицині!
Може, у МОЗу не треба вимагати налагоджувати роботу системи, бо завдання перед його командою стоїть інше? Цифри ж показують, на що насправді спрямована його діяльність.
Переконаний, що професійна команда, яка скоро прийде до влади, ситуацію нарешті змінить. Ми зможемо зняти питання критичних витрат домогосподарств. І допоможе нам у цьому тільки обов’язкове медичне страхування. Відповідні законопроекти вже подані мною разом з іншими депутатами і будуть проголосовані одразу після зміни чинної влади.
Схема проста і відкрита для кожного. Нині ми маємо бюджетну модель фінансування української медицини і дефіцитний на неї бюджет. Так, 40% за меддопомогу оплачується з держбюджету, 60% складають прямі платежі домогосподарств. І тому коли діло доходить до, наприклад, операції, родина просто не здатна потягнути її оплату. Коли ми проголосуємо необхідні законопроекти, ці платежі знизяться і не будуть перевищувати 15%.
Ще 25% складуть кошти державного бюджету та кошти фондів соціального страхування, 10% – кошти місцевих бюджетів, 50% – кошти загальнообов’язкового медичного страхування, коли за працюючого страховий внесок оплатить роботодавець, за непрацюючого – держава. Пацієнт буде захищений і не думатиме, у кого позичити гроші і чим потім віддавати. Найголовніше – він вже не побоїться звернутися до лікаря.
Валерій Дубіль, народний депутат України, фракція «Батьківщина», для сайту «Киеввласть», 3 січня 2019-го
