Цього тижня Аграрний комітет Верховної Ради України зробить ще одну спробу відновити справедливість та передати фермерам у власність землю, на якій вони працюють, аби мати можливість в подальшому ці землі передавати у спадок, як це роблять звичайні люди зі своїми паями.
Для тих, хто не зовсім розуміється на питанні, зроблю коротку довідку: після розвалу СРСР фермерам, які починали з’являтись, надавали у довічне успадковування володіння, згодом і в постійне користування землю, на якій вони працюють. Після ухвалення нового Земельного кодексу термін «право довічного успадковуваного володіння» для фермерів зник. Його замінили на «право постійного користування». Потім намагались і це відібрати, але у 2005 році Конституційний суд визнав це положення неконституційним. Хоча проблема в законодавчому полі так і залишилась нерозв’язаною.
Була можливість ще у 2015 році виправити ці викривлення в законодавстві. Але законопроект «Батьківщини» № 1874 щодо набуття фермерськими господарствами права власності на земельні ділянки було відхилено Аграрним комітетом. Хоча в разі ухвалення спадкоємці отримали б землю, а у бік влади не неслись би прокльони та звинувачення.
Не сталось…
Зараз найголовнішою бідою для розвитку сільського господарства загалом, і фермерського руху зокрема, ті ж таки експерти від влади вважають мораторій на продаж землі. І цілком можливо, влада «дембельським акордом» продавить скасування мораторію.
Тому одним із запобіжників неконтрольованого розпродажу сільськогосподарських масивів може виступати саме закон щодо передачі права власності фермерським господарствам на земельні ділянки. Тільки потрібно, щоб норми цього закону якнайточніше відповідали інтересам саме фермерів.
У раді зареєстровано декілька варіантів законопроекту, яким передаються землі фермерам. У чому їх принципова відмінність: законопроектом №8236-1, напрацьованим депутатами «Батьківщини», пропонується безоплатно передати відповідні землі у власність саме фермерам, які і отримували їх до 2002 року. А також поширити існуючий мораторій на ці землі. Адже існуючий мораторій на сільськогосподарські землі, які знаходяться у власності фізичних чи юридичних осіб, поширюється лише на землі для товарного сільськогосподарського виробництва, на паї, а також на пайові ОСГ.
За альтернативним законопроектом Кабінету міністрів України – не вирішується питання щодо спадкоємців, які мали б успадкувати господарство як цілісний майновий комплекс. (До речі, «Батьківщина» двічі реєструвала відповідні законопроекти). А також законом №8236 пропонується передати ці землі юридичним особам, а не громадянам, що може призвести не тільки до збільшення рейдерства у фермерських господарствах, а і сплеск реорганізацій фермерських господарств у зв’язку з можливістю змін власників в юридичних особах або набуття правонаступником прав на майно. А це зі свого боку цілком імовірно збільшить концентрацію земельних масивів та нарощення земельних банків латифундій.
Також у цьому законопроекті відсутня навіть згадка про мораторій, отже з його ухваленням буде фактично легалізовано обіг земель сільгосппризначення, які отримають у власність фермерські господарства.
За часів незалежності жоден склад Верховної Ради так і не зміг ухвалити земельні закони, які хоча б в більшості моментів базувались на світових принципах земельних відносин. Причиною цього є глобальна латифундизація нашого сільського господарства, а також відсутність політичної волі у провладних колах. Чи зможе цього разу Верховна Рада об’єднатись навколо законопроекту щодо передачі землі фермерським господарствам — побачимо у вівторок!
Вадим Івченко, народний депутат від «Батьківщини», «Фермер України», 16 травня 2018р.
