Під час традиційної виставки в рамках 22-ї кліматичної конференції ООН в Марракеші я побачив закріплення світовий тренд – це «green cities», або «зелені міста».
Проекти більшості держав були присвячені саме будівництву нових міст за «зеленою» концепцією або реконструкції районів існуючих міст. Не може не тішити, що громадськість стимулює підхопити цей тренд і українську столицю – в Київський міській державній адміністрації відбувся круглий стіл щодо актуалізації кліматичної стратегії для міста ініційований активістами кампанії «Міста для життя».
Стосується кожного
Питання глобальної зміни клімату – це не лише питання екології (яка, на жаль, не є першочерговим питанням для країни, в якій іде війна). Це міжгалузеве комплексне питання, яке охоплює майже всі галузі людської діяльності – енергетику, ЖКГ, сільське господарство, транспорт тощо.
Зміна клімату веде планету до глобального потепління. «Добре, взимку буде тепліше, менше спалимо газу і менше доведеться платити за опалення!» – скаже пересічна людина і буде по-своєму права. Але влітку пропорційне зросте споживання енергії системами охолодження, і питання не лише в оплаті за електроенергію.
Питання, а чи готові наші електромережі в принципі до такого навантаження? А взагалі, чи готові ми до певних змін в нашому звичайному житті, які пов’язані зі змінами клімату?
Наша інфраструктура була розрахована на функціонування в певному температурному діапазоні. Через зміну середньої температури навіть на кілька градусів в Києві може з’явитись не один «втомлений» міст, це може негативно позначитись також на дорогах та інших інженерних спорудах. Треба прорахувати наслідки і бути до них готовими, їх можливість неприпустимо ігнорувати. Проблеми торкнуться і сільського господарства, адже нестача води вже стає загрозливою…
Але зараз ми сконцентруємось саме на проблемах, що стосуються міст. Посилення проявів зміни клімату та аналіз їх негативних наслідків у містах свідчать, що вони спричинюють низку проблем саме для великих міст.
Ризики для українських міст
Ви помиляєтесь, якщо думаєте, що на ваші міста не впливають кліматичні зміни.
Експерти Київського національного університету ім. Тараса Шевченка узагальнили такі негативні наслідки зміни клімату, що можуть проявлятись у містах:
тепловий стрес;
підтоплення;
зменшення площ та порушення видового складу міських зелених зон;
стихійні гідрометеорологічні явища;
зростання кількості інфекційних захворювань та алергійних проявів;
порушення нормального функціонування енергетичних систем міста.
слайд з презентації «Актуальність вирішення проблем зміни клімату для Києва» кафедри метеорології та кліматології географічного факультету Київського національного університету ім. Т.Шевченка
У світовій практиці відомі два типи реагування на кліматичні зміни: обмеження (зокрема, скорочення обсягів викидів парникових газів) та адаптація.
Саме впровадженню таких заходів присвячена Кліматична стратегія для Києва та проект «Міста для життя». Стратегія необхідна саме для того, щоб вирішувати проблеми комплексно.
Існують заходи, які дозволяють знизити одразу кілька наслідків кліматичних змін. Крім того доцільно використовувати технологію «подвійного дивіденду», коли певні заходи одночасно вирішують як проблеми наслідків зміни клімату, так ту чи іншу нагальну проблему міста.
Прикладом такої технології є розвиток адміністрацією Барака Обами відновлюваної енергетики, що дозволило не лише знизити викиди, а й створило велику кількість робочих місць.
За умов глобальної зміни клімату її наслідки повинні враховуватись під час кожної дії в кожній галузі.
Ні – глобальній зміні клімату, так – зміні політичного клімату
На жаль, український політикум все ще не усвідомив важливість та актуальність кліматичного питання. В світовому порядку денному питання глобальної зміни клімату посідає друге місце – після глобального тероризму. Можна ігнорувати це питання, але виклик вже стоїть і рано чи пізно на нього доведеться відповідати. І чим пізніше ми почнемо, тим більшу ціну заплатимо.
Увага держави чи міста до кліматичного питання демонструє взагалі приналежність до цивілізованого світу. І війна не може бути приводом не робити відповідних реформ.
Нам вже є чим пишатись: український парламент одним з перших в світі ратифікував Паризьку кліматичну угоду, яка визначатиме кліматичну політику людства на найближчі десятиліття. Але це скоріше проявлення лідерства певних політиків та урядовців, ніж реагування на запит суспільства.
Сама по собі ратифікація – лише констатація намірів. Без реальних дій нічого не зміниться. Угода встановлює ціль щодо утримання глобальної температури на Землі в межах 2°С до 2100 року та вимагає якомога скорішого переходу до використання низьковуглецевих енергетичних технологій, які не споживають викопне паливо – вугілля, газ, нафту.
Але коли ми проаналізували програми політичних партій, які брали участь у виборах 2014 року, та програми кандидатів на посаду міських голів, то майже не знайшли відповідей на національному та на місцевому рівнях, як політики пропонують вирішувати дотичні до кліматичних питання.
А хіба громада не проголосує за міського голову, який обіцяє зупинити марнотратство ресурсів та знизити суми в платіжках у людей, сприяє термомодернізації будинків иа встановленню сонячних колекторів на дахах, обіцяє залучити зелені інвестиції, створити «зелені» робочі місця?
Чи не підтримають люди кандидатів в депутати міської ради, які підтримують розвиток електромобілів, створення велодоріжок, зменшення кількості викидів та відходів, запровадження роздільного збору та вторинної переробка, створення зелених зон?
Для місцевих політиків «зелені» питання, та питання пов’язані із боротьбою зі зміною клімату більш виграшний сценарій, ніж для депутатів Верховної Ради. Але все це буде зроблено тільки тоді, коли громадянське суспільство та населення почнуть диференціювати політиків за критерієм їх ставлення до кліматичного питання.
Інформація з буклету, підготовленого проектом «Міста для життя»
Для популяризації тематики ми з колегами-представниками різних політичних сил створили в Парламенті міжфракційне депутатське об’єднання «Зелена енергія змін». Воно об’єднало політиків, які опікуються питаннями відновлюваної енергетики, енергоефективності, енергозбереження, протидії зміні клімату та ін.
Я особисто займаюсь усіма цими питанням протидії вже десять років. Приємно бачити, що активісти, представники громадянського суспільства також реагують на ті ініціативи, які ми робимо у Верховній Раді.
Наші зусилля змогли об’єднати різні політичні сили не лише в парламенті, а й фракції ВО «Батьківщина», об’єднання «Самопоміч», «Єдність», ВО «Свобода» та «Солідарність» у Київській міській раді, представники яких прийняли активну участь у заході. Сподіваюсь, столичні депутати не лише своєю присутністю, а своїми діями допоможуть кліматичним та зеленим активістам зробити столицю ще більш комфортною та затишною.
Але нам треба рухатись ще швидше, щоб наздогнати цивілізований світ і йти з ним нарівні. Зміни невідворотні, і саме тим політикам, які це зрозуміють та запропонують відповіді на ці питання, люди довірять свої голоси.
Олексій Рябчин, народний депутат від «Батьківщини», Українська правда.Блоги, 20 травня 2017р.
