Минулий рік став надзвичайно багатим на різноманітні рішення та події, що матимуть безпосередній вплив на кліматичну політику України. Саме наприкінці 2015 року на 21-ій зустрічі сторін РКЗКООН ухвалено Паризьку угоду, основний кліматичний договір глобального рівня. Процес ратифікації документу державами-учасниками ООН супроводжувався амбітними заявами посадовців щодо скорочення викидів парникових газів та впровадження потужних політичних механізмів.
Україна стала одним із перших підписантів Паризької угоди. Ця першість стала позитивним двигуном для напрацювання та прийняття кліматичних стратегічних документів, постановки завдань й обговорення з максимальним залученням зацікавлених сторін, включення кліматичної складової до галузевих програм розвитку. Без сумніву, одні події можуть канути в Лету зі зміною керівного істеблішменту, інші максимально інтегруються до процесу прийняття рішень й стануть невід’ємною складовою політики держави.
Інтернет-ресурс Bellona.org відібрав найпомітніші рішення та події, що можуть мати певний вплив на кліматичну політику України в найближчі роки, та довірили представникам законодавчої, виконавчої влади і неурядового сектору оцінити їх реальний вплив на політичні процеси в країні.
Серед експертів – народний депутат від «Батьківщини», голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України Олексій Рябчин.
Цього року кліматичній політиці буде приділено значно менше уваги, ніж економічній та енергетичній, констатує Олексій Рябчин. Він додає, що потрібно працювати над тим, щоб ці три напрями розроблялися синхронно й без критичних перекосів.
«Той факт, що Україна прийняла на себе зобов’язання в рамках Паризької угоди, які вона може виконати без додаткових суттєвих зусиль, сильно демотивує активне здійснення заходів із покращення навколишнього середовища. Але очікується, що тема глобальної кліматичної політики буде залишатися актуальною, громадянське суспільство буде тримати руку на пульсі та постійно контролюватиме активність державних органів в цій сфері», – заявляє нардеп.
Основним очікуванням Рябчина є те, що підвищення енергоефективності дасть найбільший ефект для кліматичної політики. Крім цього, депутат сподівається на пожвавлення інтересу до електротранспорту й позитивний ефект від розвитку зеленого транспорту вже в найближчі роки.
«Бізнес відчує стабільність зеленого тарифу та піде пожвавлення інвестиційної активності в сфері відновлювальних джерел енергії, – додає він. – Позитивним сигналом буде запуск зелених проектів в зоні відчуження Чорнобильської АЕС».
Як зазначив Олексій Рябчин, першочергові кроки для ефективного впровадження кліматичної політики в Україні наступні:
-запровадження тотального обліку енергоносіїв,
-запровадження маркування енергоефективності будівель,
-впровадження енергоефективних закупівель для всіх державних закупівель,
-ухвалення пакету заходів для стимулювання розвитку електромобілів та зеленого транспорту, включаючи розвиток інфраструктури, відміна ПДВ, безкоштовне паркування тощо,
-переведення всього державного та муніципального транспорту на зелену енергію,
-прийняття Стратегії Низьковуглецевого розвитку та втілення її в життя. Це дасть керівні вказівки для розвитку зеленої економіки в Україні. Потрібно, щоб стратегія була максимально конкретизованою, мала чіткі часові проміжки виконання та вказувала конкретних виконавців заходів стратегії;
-переосмислення екологічних податків: податок має бути цільовим, ставка має бути відчутна та стимулююча для зниження викидів продуцентом,
-запуск системи торгівлі викидами та приєднання до Європейського ринку торгівлі викидами.
Держава має стати основним прикладом та мотиватором ефективного впровадження кліматичної політики.
Повне інтерв’ю можна прочитати тут.
Народний депутата від «Батківщини» Олексій Рябчин, Bellona.org, 22 січня 2017р.
