Вже третій рік кожен із 20-ти народних депутатів ВО «Батьківщина» в не сесійні тижні їздить в регіони, щоб поспілкуватися з людьми. Я завжди радію таким поїздкам, тому що вони допомагають мені краще зрозуміти нашу країну та тримати руку на пульсі проблем, з якими кожного дня стикається місцева влада та прості громадяни.
Проблеми, про які говорять в Києві, дуже часто мають інше забарвлення аніж ті, про які говорять в регіонах.
Однією з таких довготривалих тем є процес децентралізації. До речі, цього тижня мене запросили модерувати дискусію на Першому Українському Жіночому Конгресі про проблеми, з якими стикаються жінки-політики у регіонах, за участі спікерок з Канади, Великобританії, України та віце-прем’єр-міністра Геннадія Зубко. Дуже хвилювався, але все пройшло на відмінно. Можливо тому, що я ніколи раніше так довго та ретельно не готувався до публічної дискусії. А можливо і тому, що в «Батьківщині» питання жіночого політичного лідерства є звичною річчю.
Почали зі статистики, яка свідчить, що вибори в ОТГ у рамках децентралізації зовсім не полегшують жінкам доступ до самоврядування. Більш того, реформа децентралізації значно зменшила кількість жінок-лідерів місцевого самоврядування у сільській місцевості. Лише кожна п’ята голова ОТГ – жінка. Тому на жіночому конгресі, який був організований представниками МФО «Рівні можливості», ми дискутували про те, яким чином необхідно посилити підтримку жінок, котрі бажають грати більш відчутнішу роль в ОТГ та місцевій політиці.
І поки ми у Києві дискутуємо про покращення ситуації із забезпеченням можливості для рівноправної участі жінок та чоловіків у виборчому процесі та усунення гендерної дискримінації, в сільських ОТГ обдумують шляхи протидії рейдерству місцевих латифундистів та про подальшу долю місцевих ФАПів після так званої медреформи. Питання жіночого лідерства також обговорювали. Але в контексті виживання родини, коли й після «підвищення» на 150 грн на пенсію треба працювати, щоб забезпечити хоча б мінімально гідний рівень життя.
Займаючись розвитком відновлювальних джерел енергії та протидією зміни клімату, ти почуваєш себе реформатором у Києві, серед експертного середовища. Але в регіонах, замість конференц-залу готелів і міжнародних конференцій, ти проводиш зустрічі в холодних та неопалених сільських клубах та бібліотеках. І на цих зустрічах звичайні люди кажуть, що для них розвиток ВДЕ – це піти в лісопосадку та нарубати дров, тому що опалювати газом коштує дуже дорого. А на питання, чому ж місцева влада не може встановити твердопаливний котел на пелетах чи соломі, вони лише відмахуються та розповідають численні корупційні історії у діяльності місцевих чиновників. І ти розумієш, як багато ще треба зробити, щоб відновлювальна енергетика в регіонах стала усвідомленою парадигмою в діяльності місцевої влади.
Ти можеш у Верховній Раді лобіювати розвиток електромобілів, громадського транспорту та велодоріжок, а потім добираєшся у містечка й села крізь метрові вибоїни. А на зустріч до тебе приїжджають літні жінки на велосипедах «Україна», яким стільки ж років, скільки тобі самому, які просять допомогти залатати ями, щоб їх дітей та онуків вранці не трусило цілу годину по дорозі до школи в сусідньому селі.
Можливо, я пишу прописні істини, однак публічні й не публічні діалоги з колегами та розмови з представниками громадянського суспільства, які планують займатися політикою, переконують мене у зворотному.
Поїздки та робота в регіонах дають свої плоди. За результатами виборів в ОТГ у 2016-2017 рр. Батьківщина лідирує, маючі майже третину голосів виборців, на відміну від усіх політичних сил, які набрали менше.
Так, за даними ЦВК, на виборах в ОТГ 29 жовтня (з довиборами 19 листопада) «Батьківщина» отримала 28% голосів виборців (від кількості депутатів, обраних від політичних партій).
І це реальна соціологія з урахуванням фальсифікацій на користь влади, адміністративного ресурсу, політичних репресій та тиску.
Наступні вибори відбудуться 24 грудня, і вже зараз відчувається як влада намагається організовано та неприховано протидіяти опозиції. У хід вже пішли тиск на кандидатів, вимоги не балотуватися від Батьківщини, відверті погрози.
Я раджу всім представникам політичних сил, громадянському середовищу та тим, кому зараз пропонують зіграти роль «незалежної третьої сили», брати участь у виборах в ОТГ, відчувати та розуміти проблеми людей, не відсиджуватися в столиці і не робити антикорупційні форуми та експертні круглі столи тільки по обласних центрах. Тому що політичний «хайп» у Facebook та нав’язана телебаченням реальність – це дуже часто зовсім інше від того, чим реально живе країна.
Олексій Рябчин, народний депутат від «Батьківщини», «УП.Блоги», 28 листопада 2017р.
