Місто Донецьк Ростовськоі області. Тут наче зупинився час. У повітрі висить якась жовтувата пилина з піску і бруду.
Через те, що ніч не спали, – здається все навколо більш абсурдним.
І «сєрп і молот» на будівлях, і пусті вулиці, і дуже чистий пофарбований суд – єдина чиста будівля в центрі маленького міста. «Лєнін жив».
Людей наче немає, але за шторками в рюшиках на тебе дивляться очі.
На суді Надія була дуже емоційною, трималася на адреналіні. Температура у неї скаче – то холод, то 38.
Сьогодні 6-й день, коли Надія Савченко перебуває на сухому голодуванні – це єдиний доступний їй протест проти російської влади.
Знаєте, що відбувається у людському організмі на 5-й-6-й день сухого голодування?
Як тільки тіло починає втрачати вологу, людина відчуває сильний фізичний біль, сильну спрагу.
Температура тіла весь час стрибає то на низьку, то на високу.
Нудить, болить голова, болять кістки.
Язик розпухає та прилипає до верхнього піднебіння.
Надія чистить зуби та полощить рот водою – це трохи допомагає.
Зір, слух та моторні функції знижуються і поступово притуплюються.
Людина повільно помирає.
Здорова людина здатна витримати без їжі та води від 5 до 10 днів.
Надія налаштована не зупинятися.
Каже, що буде голодувати, доки не помре, і буде пручатися примусовому годуванню, доки буде притомна.
Це її особистий виклик і бій, доступний їй зараз. І вона налаштована виграти і його.
Зустріч мамі та Вірі з Надією поки ще не дозволяють. Обіцяють дозволити завтра.
Мама плаче.
Довго сидить на лавочці на весняному сонечку. Тримає нас за руки.
Ми ж – залишаємося тут, у ненависній Ростовській області.
Альона Шкрум, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 9 березня 2016 р.
