Минулого тижня Кабінет міністрів України розглянув законопроект про створення Служби фінансових розслідувань. У владі вже повідомили, що для цього потрібно повністю ліквідувати податкову міліцію та економічні підрозділи МВС та СБУ.
Служба фінансових розслідувань – як гібрид і послідовник всіх тих правоохоронних органів, які займалися протидією економічної злочинності
Де-факто податкова поліція зараз не працює, адже у січні 2017 року через технічну помилку в Законі її достроково ліквідували. Хотілося б, щоб винні чиновники понесли відповідальність за те, що тисячі людей залишилися без зарплати і без юридичних прав працювати на своєму робочому місці.
Тепер звичайні підприємці з полегшенням зітхають, бо мають спокій від податкової міліції, яка здебільшого займалася рейдерством та боролася з тими підприємцями, невигідними владі.
Складається враження, що автори Законопроекту про створення Служби фінансових розслідувань вирішили створити такий собі гібрид, вилучивши податкову міліцію з системи ДФС, службу по боротьбі з економічною злочинністю – зі системи МВС і підрозділи, які протидіяли економічній злочинності – зі СБУ. Виникає питання – чи це буде гідрид з трьох ліквідованих структур, чи європейська модель роботи, про яку не потрібно говорити як про щось надзвичайно нове, бо за цією схемою вже працюють правоохоронці в багатьох країнах світу.
В описі Законопроекту про створення служби фінансових розслідувань читаємо, що це буде центральний орган виконавчої влади, що спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів. Тож виходить, що новостворена Служба буде не такою й незалежною, як нині про це говорять – Мінфін просто-на-просто матиме власний правоохоронний орган і відповідно з Кабміну вирішуватимуть кому потрібно надавати «на горіхи».
Прем’єр-міністр України вже повідомив, що Служба фінансових розслідувань не допускатиме економічних злочинів проти держави. Але в Україні нібито добре з цим завданням справляються НАБУ, НАЗК… То невже влада створює свій контролюючий орган, яким зможе управляти? Такої Служби нам, очевидно, не потрібно.
Ще один факт, на який просто необхідно звернути увагу. У створенні Служби фінансових розслідувань нинішня влада наступає на граблі, адже повторює помилки формування поліції. Згідно із законопроектом, до участі в конкурсі на посади в Службі не допускаються особи, які після 2010 року займали посади оперативників або слідчих в підрозділах правоохоронних органів, що займаються економічними злочинами. Ймовірно, що підготовка нових працівників відбуватиметься в авральному порядку, а відтак професіоналізм працівників Служби фінансових розслідувань очікуватиме кращого.
Хотілося, щоб автори цього Законопроекту були настільки незалежними, аби не відстоювали інтереси вже існуючих служб, не перетягували канат на свій бік в питанні – хто ж має бути керівником цієї структури. Як на мене, Служба має бути виведена з підпорядкування будь-якого міністерства і підпорядковувалася напряму віце-прем’єр-міністру або першому віце-прем’єр-міністру для того, щоб ця структура справді реально боролася з тими злочинами, які ми відносимо до економічних. Завдання Служби фінансових розслідувань потрібно виписати таким чином, щоб під дію цієї структури не потрапляли представники малого та середнього бізнесу (які працюють на єдиному податку), а їхні порушення вирішували у поліції – таким чином, не завантажуючи додатковою роботою новоспечених фахівців.
Найголовніше завдання перед розробниками Законопроекту – відійти від системи гібридності, бо ж можемо все забрати, а взамін нічого не запропонуємо…
Михайло Цимбалюк, голова Львівської обласної парторганізації ВО «Батьківщина», Zaxid.net, 31 березня 2017р.
