Список жертв «банкопаду», організованого Головою НБУ Гонтаревою, щодня зростає. На авансцену до мільйонів ошуканих українців та тисяч вітчизняних компаній додались ще й благодійні фонди.
Лише торік вони надали українським громадянам та громадам 9 мільярдів гривень благодійної та технічної допомоги, у тому числі згідно міжурядових угод з США, країнами ЄС тощо. Натомість цьогоріч через банкрутства банків діяльність багатьох фондів у «глибокій заморозці».
Лише за приблизними підрахунками самих благодійників, на рахунках ліквідованих банків «Надра», «Фінанси і кредит», «Петрокоммерц», «Укрінбанк», «Хрещатик» тощо «законсервовано» понад 100 мільйонів гривень благодійної та технічної допомоги та мільйони євро програм Єврокомісії.
Йдеться, зокрема, про допомогу тисячам дітей-сиріт, людям з особливими потребами, пенсіонерам, жінкам, що пережили насильство, навчання молоді, лікування хворих на онкологію та інші важкі хвороби, проекти розвитку місцевих громад, у тому числі у сільській території тощо.
Наразі збір інформації ще триває. Насправді сума набагато більша. Лише кілька випадків постраждалих.
Приміром, у ПАТ «Укрінбанк» «заблоковано» близько 950 тисяч євро на закупівлю ліків Харківською облдержадміністрацією. А в ПАТ КБ «Хрещатик» – понад 700 тисяч доларів (понад 18 млн грн) МБФ «Добробут громад», які мали піти на проекти розвитку громад у сільській місцевості, і близько 45 мільйонів гривень Благодійного Фонду Богдана Гаврилишина, призначених на реалізацію міжнародних молодіжних програм.
Останній, на жаль, був змушений їх заморозити, розірвати угоди з посольствами та міжнародними організаціями Євросоюзу та почати судовий спір з повернення коштів. На жаль, це не додало здоров’я великому українцю та меценату зі світовим ім’ям Богдану Гаврилишину, який відсвяткував своє 90-річчя і за кілька днів відійшов «у вічність».
Під удар потрапили й міжнародний БФ «Отчий дім» та ВБФ «Дитячий світ», що мали 20400 доларів, або 530 тисяч гривень, та 1,5 млн грн і 10 тисяч доларів відповідно на рахунках у ліквідованому ПАТ КБ «Надра».
Через неплатоспроможність банку «Фінанси і кредит» під загрозою «заморозки» опинилась й діяльність Всеукраїнського Фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара.
Дотепер фонд на внески меценатів, бізнесу, представників діаспори та небайдужих іноземців відроджував архітектурні пам’ятки України і опікувався ними.
Зокрема, завдяки діяльності фонду відновлено Михайлівський Золотоверхий собор, Успенський собор Києво-Печерської лаври, церкву Різдва Христового, наскельну фортецю «Тустань», Свято-Успенський кафедральний собор у Полтаві, синагогу «Золота Роза», іконостас Мгарського монастиря, Шарівський палацово-парковий ансамбль тощо. Під опікою фонду перебувало понад 50 пам’яток, у тому числі Каплиця над могилою Гетьмана Війська Запорізького Петра Дорошенка, що ще збережена у російському с. Ярополець.
67 тисяч гривень втратив БФ «Фонд громад «Рідня» на рахунках у банку «Фінанси і кредит» та «Брокбізнесбанку», понад 105 тисяч гривень – ГО Асоціація «Ренесанс Одеси» у «Юніон Стандарт Банку».
І хоч ні Нацбанк, ні збанкрутілі банки, ні тимчасові адміністрації не мають права використовувати кошти міжнародної благодійної та технічної допомоги на інші цілі, ніж ті, що передбачені міжнародними угодами та угодами між благодійниками, повернути їх зі збанкрутілих банків на реалізацію соціальних та благодійних програм в умовах діючого законодавства практично неможливо.
Мало того, що благодійні фонди і міжнародні фінансові організації сьомі у черзі на компенсацію, вони ще й мають сплатити судовий збір – 1,5% від ціни позову, але не більше 150 розмірів мінімальної зарплати. А це, на секундочку, 217 500 гривень.
Таких «космічних» коштів у благодійних фондів, які є неприбутковими, немає. А використання навіть однієї гривні не за цільовим призначенням вважатиметься злочином. Добре ще, якщо донор один, а якщо пожертву збирали сотні чи тисячі людей по крупинці? Як їм пояснити, на що пішли їхні пожертви?
За таких умов надії на повернення благодійних мільйонів мізерні. Красномовне свідчення цьому історія ВБФ «Хесед Ар’є», що мав два рахунки у «Імексбанку» – на 10 тисяч і 400 тисяч гривень. Витративши на суди 16 144, 56 гривень і так не повернувши ні копійки на благодійність, фонд зупинив боротьбу з «млинами».
Ця та інші історії фактичної крадіжки коштів технічної і благодійної допомоги солідно б’є по іміджу України та довірі благодійників. Хто із західних партнерів даватиме нам міжнародну благодійну і технічну допомогу, якщо її «з’їдають» банки та судові збори?
Цікаво, чи розуміє пані Гонтарева, що знищенням української банківської системи вона зробила ще одну «ведмежу послугу» Україні – поставила хрест на міжнародній допомозі через підрив довіри до нас міжнародної донорської спільноти?
І хоч частина грошей донорів уже втрачена, ще можна спробувати врятувати ситуацію. Треба лише ввімкнути «розморозку» і скасувати «драконівський» судовий збір для неприбуткових організацій та підняти їх у черзі гарантування вкладів на другу сходинку.
Ці гроші – «палочка-виручалочка» для України, яка, на жаль, фінансує медицину і соціалку за залишковим принципом.
Іван Крулько, народний депутат від «Батьківщини», Українська правда. Блоги, 2 листопада 2016р.
