9 березня 2014 рік. Луганськ.
Цей день я б назвала початком окупації Донбасу.
Мирне фото, але через хвилину, навіть ще не закінчиться пісня, чорний натовп проросійських найманців з ціпками, битами почне розганяти людей, які прийшли святкувати 200-річчя Кобзаря.
Згадую, як просили терористів відпустити дітей із захопленого приміщення обласної адміністрації, а вони торгувалися, виставляли свої вимоги.
Саме в цей день вперше над будівлею Луганської ОДА з’явиться прапор РФ. Наступного дня контроль над ОДА буде відновлений, але старт агресії був саме в цей день.
Чи можна було завадити окупації нашої землі? Можна! Якби центральна влада серйозно поставилась до перших проявів сепаратизму. І не тільки в 2014 році, а і в 2004, після Сєверодонецького сепаратистського з’їзду.
Просили ми і допомоги, але її не надали. І ось результат. Страшна війна.
Вже четвертий рік я з жахом знову переживаю ці події. Важкі спогади. Луганськ не захопили б, якби нас у 2014 році просто не здали.
Ірина Верігіна, голова Луганської обласної парторганізації «Батьківщини», Facebook, 9 березня 2017р.
