З смішного, як всі відзначили, були ряджені козаки пенсійного віку, яким дали зайняти всі вільні місця в залі, щоб не пускати на них пресу.
І заява прокурорів про виведення зі справи всіх трьох захисників. Суддям вистачило здорового глузду не задовольняти його.
З серйозного – були два наші процесуальних клопотання.
Всі російські ЗМІ чомусь кинулися писати «Суд відмовив захисту в повернення справи в прокуратуру». Слухайте, ну ми ж не діти, заявляючи це клопотання, ми чудово розуміли, що в ньому відмовлять. Для того і заявляли. На попередньому слуханні тиждень тому я вже подавав точно таке ж.
Справа тут у двох міркуваннях. По-перше, попереднє слухання закрите. А нам було важливо, щоб імена загиблих сепаратистів прозвучали в прямому ефірі. Десь на Луганщині досі оплакують Олексія Попова, Ігоря Бондаренка, Валерія Богза та інших. Ці люди, судячи з усього, були бойовиками і загинули в бою, але те, що слідчі і прокурори вивели їх за дужки, щоб вийшла картинка «укри стріляють по мирних жителях» – дуже неправильно. Можливо, їх рідні почують репортаж з процесу і вийдуть з нами на зв’язок або звернуться до СБУ. Це було б доречно.
По-друге, у поєднанні з першим заявленим клопотанням про позбавлення статусу потерпілих шістьох місцевих жителів (ніхто з них не фізично постраждав, зараз вони біженці в Росії), це друге клопотання утворювало процесуальну «вилку».
Мені здається, слідство не бачило її, і можливо, не бачить досі. У міжнародному праві є дуже спірна концепція – так звана універсальна юрисдикція. Вона не дає спокою нашому Слідчому комітету, вони постійно посилаються на приклад США, справа Віктора Бута та інше. У знаменитому інтерв’ю Бастрикіна про Яценюка в Чечні багато говориться на цю тему. Якщо американцям можна, то чому нам не можна?
Коротка відповідь: тому що у американців немає частини 3 статті 12 КК РФ. Відповідно до неї, Росія має право судити іноземця за скоєний за кордоном злочин, тільки якщо воно спрямоване проти росіянина або інтересів Росії. А якщо іноземець щось зробив іншому іноземцю, то тільки «у випадках, передбачених міжнародним договором».
Ніхто нашого законодавця за язик не тягнув. Могли написати «і взагалі будемо судити, кого і коли захочемо». Але написали так. А такого міжнародного договору немає. І в обвинувальному висновку нічого про це не говориться. Ні Женевські конвенції 1949 року, жодний 1-й і 2-й протоколи до них нічого подібного не передбачають. Фактично, Росія сама заборонила своїм правоохоронцям втручатися в чужі збройні конфлікти. І добре зробила.
Для нашої справи це означає, що визнання потерпілими родичів Корнелюка і Волошина за російським процесуальним правом (залишаючи за дужками насильне вивезення Савченко в Росію та інше) законно. Як і оператора Денисова за епізодом із замахом. Вони росіяни. А ось потерпілі Талалаева, Бурик, Дмитрієва, Чумаков – ні. Їх шкода, вони втратили свої будинки і стали біженцями в Росії. Але російське законодавство забороняє їм бути потерпілими у цій справі. Ми попросили їх вивести зі справи, нам відмовили.
У цьому і полягає вилка. Один і той же склад суду прийняв взаємно суперечні рішення: вцілілі українці Талалаева визнані потерпілими від обстрілу, а загиблі українці Богза і Бондаренко – ні. Дуже добре. До цього ми їх і підводили.
У час, що залишився, суд допитав вдову і батька Антона Волошина. На відеоконференції самі вони сиділи в міському суді Балашихи. Добре, що їх не потягли в Донецьк. Я не знаю, навіщо прокурорам знадобився цей допит. Так, формальність, процесуальні права, все таке, але тягнути осиротілих людей до суду і не придумати їм питань змістовнішим «Які були стосунки у вас в родині?» – На мій погляд, це досить низько.
Про обстріл і події 17 червня 2014 вони, звичайно, знають лише з чуток. З значущих відомостей повідомили тільки те, що в ВГТРК, схоже, не подбали ні нормально оформити відрядження журналістів у гарячу точку, ні проінструктувати їх про безпеку.
Суд встановив розклад засідань на найближчий місяць. Вони будуть 29 і 30 вересня, 1, 5, 6, 7, 12, 14, 15, 19, 21, 22, 26, 28, 29 жовтня. Початок щоразу в 11:00, якраз, щоб можна було встигнути з першого ранкового рейсу з Москви.
29 вересня буде важливий день. Надія Савченко буде давати свідчення. У підсудного є право почати судове слідство з викладу своєї версії подій, і ми ним скористаємося. Після цього ініціатива на 2-3 тижні перейде до прокурорів. Їх троє, двоє місцевих, і один присланий на посилення з Москви. Це буде довго, але місцями дуже цікаво.
Залишайтеся з нами.
Ілля Новіков, адвокат Надії Савченко,
Facebook, 22 вересня, 2015р.
