Міністерство економічного розвитку і торгівлі своїм наказом N1478 від 7 вересня 2016 року внесло зміни до статут НАК «Нафтогаз України», забравши на себе всі функції з управління «Укртрансгазом» і ГТС.
Якщо це не революція у нафтогазовій сфері, то, як мінімум – повстання. Це руйнує віковічну схему управління державним сектором з видобування, зберігання та транспортування газу, котра існувала з часів Кучми.
Рішення не обговорювалося широко ні у парламенті, ні загалом у суспільстві. Для іноземних партнерів України, котрим частково віддано управління нашою енергетикою, це також, схоже, виявилося несподіванкою – принаймні, до певної міри.
Словом, ми маємо справу з тяжким прикладом непублічної політики у одній із життєво важливих для держави сфер.
Отже, які тут ризики?
1. Фінансовий. План реформ у газовій сфері, направлений на управлінське розділення операторів у трьох сферах – газотранспортної системи, добування та зберігання – був узгоджений з представниками ЄС, Світового Банку та МВФ. Цим документом передбачено створення нової компанії-оператора ПАТ «Магістральні газопроводи України”, яка буде в сфері управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Є уже заяви з боку Європи, що перепідпорядкування «Укртрансгазу» МЕРТу протирічить згаданому плану, до того ж, не є відокремленням, а скоріше – навпаки.
Відповідно, нам необхідно знати, чи вплине нещодавнє діяння МЕРТ на надання запланованих кредитів, котрі мають допомогти державі безболісно пройти опалювальний сезон. Мова йде про кредит Світового банку на 500 млн доларів і кредит ЕБРР на 300 млн доларів.
2. Міжнародно-юридичний. Як відомо, зараз у Стокгольмському арбітражному суді триває боротьба «Нафтогазу» з «Газпромом». Ціна питання – більше 12 млрд доларів. Ситуація, що виникла, ТЕОРЕТИЧНО може поставити під серйозну загрозу перспективи позитивного вирішення даного спору для української сторони. Адже мова йде, зокрема, і про тарифи на прокачування російського газу в напрямку Європи – а цим у складі «Нафтогазу» займається (точніше, займався) саме «Укртрансгаз».
Отож, тут також необхідно пояснення з боку МЕРТ, яким чином його дії узгоджуються з правовою позицією НАК в Стокгольмі, і які будуть процесуальні наслідки такого кроку.
Очевидно, що ми маємо з тіньовою політикою у енергетичній сфері, котра все життя України славилися саме як джерело найбільших корупційних схем. Якщо ми не побачимо пояснень необхідності настільки важливого кроку, котрий може мати ряд ризикованих наслідків – можна буде вважати, що старі часи непрозорої корупційної енергетики зараз повертаються.
Отож, закликаю МЕРТ та уряд якомога скоріше надати парламенту, суспільству та іноземним партнерам усі необхідні пояснення.
Ігор Луценко, народний депутат від «Батьківщини», Українська правда, 19 вересня 2016р.
