Минулий тиждень став тижнем мегапопулізму та псевдопатріотизму.
Були довгі промови у ВР у вишиванках, які прикривали корупцію, заборони російських мереж і бухгалтерських програм, приправлені популізмом та гучними жестами для відволікання від економічних і наболілих соціальних питань.
Була навіть ганебно провалена чисто піарна постанова «Народного фронту» про рекомендацію РНБО запровадити санкції проти оточення Януковича через 3 роки після війни. Рекомендація. І то провалена «коаліцією».
Цього тижня – ситуація ще більш патова.
«Коаліція» – відверто «зникає» на рішення, де «не домовлено».
А Опозиційний блок та інші «псевдокоаліціянти», особливо радикальні, безкоштовно ні за що не голосують.
Так, наприклад, 16 разів не набиралися голоси навіть за повернення на повторне друге читання у комітет цілком пристойних законопроектів.
Це вам трохи деталей, щоб відчули атмосферу роботи ВР зараз.
***
Але головне, що під красивими назвами а-ля «судова реформа» скриваються потурання Конституції та всіх Регламентних процедур, і ще трохи узурпації влади.
*Законопроект №6232 на 794 сторінках викладає у новій редакції 3 нових процесуальних кодекси, змінює ще 7 кодексів і змінює ще 18 законів.
Там знаходимо такі перли, як автоматичний арешт коштів на рахунку осіб, що мають заборгованість по тарифам та надання виконавцям доступу до банківських даних осіб.
*Законопроект №6233 дозволяє стягувати штраф виконавцями БЕЗ рішення суду, а лише за постановою органу доходів та зборів.
*Комітети ВР подали ті ж самі дві кандидатури осіб до НКРЕКП, як і минулого разу: близьких до пана Мартиненка та повністю підконтрольних. Жодної незалежної людини в цьому органі не буде.
Яку державу хоче збудувати пан Порошенко?
Поліцейську, бідну, нещасну, НКВДшну, де є лише одна правильна думка, а люди не вірять нікому і не бачать надії?
Де зручно всіх незгідних навколо назвати зрадниками, закрити рота антикорупціонерам та громадським активістам, віджати останнє у чесного бізнесу, поділити ресурси між своїми «партнерами» і шантажувати тих, хто бореться за реформи, вимагаючи для себе преференцій.
Класичним шантажем тижня стала «принципова» позиція президента ветувати будь-який проголосований законопроект про службу в органах місцевого самоврядування, якщо там не буде його забаганки приструнити мерів міст.
Це реально класика жанру: знаючи бажання окремих депутатів та урядовців провести реформу, пригрозити ветуванням реформи, якщо ми не погодимося віддати шматочок місцевого самоврядування під вплив АПУ.
От тільки реформи такі все одно не будуть рухатися. Ми вже все це проходили 2 роки назад.
Тепер без нас.
Порошенко може собою пишатися: він за короткий термін досяг того, про що й мріяти не міг Янукович.
Він став олігархом номер один, замкнув на собі всі гілки влади, (зараз завершує судову перестановку і починаю боротьбу з місцевим самоврядуванням), монополізував ресурси країни для себе та вірних партнерів, почав планомірний наступ на свободу слова, думки та опозицію під гаслами боротьби з РФ на третьому році війни.
Створив армію ботів та собачок-експертів, закривши рота більшості каналам і журналістам, які вже не сміють і пошепки говорити про Липецьку фабрику, що офіційно заплатила в бюджет РФ мільярд рублів у попередньому році!
І до того ж йому ще інколи вдається на непоганій англійській мові переконувати захід у своєму бажання «реформуватися».
Далі буде болючий наступ на опозицію, завершення процесу нівелювання парламенту, як інституту, та публічна догана молодим діячам, реформаторам і «анти корупціонерам».
А ми, здається, будемо й далі дискутувати чи скоро позачергові вибори, і чи треба йти на компроміси у маленькій узурпації влади заради «великих реформ»…
…Чи ні?
Альона Шкрум, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 25 травня 2017р.
