Міжнародна Конференція щодо удосконалення законотворчого процесу.
Говорили про слабку якість урядових законопроектів, про законодавчий спам від депутатів, тоді як у всьому світі, звісно, головним автором законів має бути – уряд, а замовником цих законів – коаліція, яка й має їх підтримувати.
Декілька фактів та тез:
1. Що ми зараз маємо щодо законотворчості уряду: за 2017 рік – 756 ініціатив. 226 лише стали законами. Продуктивність – 30%.
Окрім того, ще тиждень назад ВР відхилила чи не вперше декілька великих урядових проектів. Зокрема через помилку на помилці та низьку якість законів.
- Чому це стається?
– Насамперед, причина політична: коаліція, її відсутність, система роботи ВР, політична ситуація.
Тут ми мало що змінимо зараз.
– Наступна проблема – немає реформи уряду та його внутрішніх процедур, погоджень та юрофісу – тут майже нічого не відбулася за 4 роки.
Якість законів від уряду залишає бажати кращого, а відсутність загальної реформи уряду та адмінпроцедури – робить все хаотичним та зарегульованим.
Простіше та швидше будь-що провести через депутатів, ніж через сотні погоджень та внутрішніх конфліктів.
До речі, відповідно до славнозвісної Стратегії реформи держуправління, Закон про КМУ та ЦОВВ мав бути розроблений та поданий урядом – ще наприкінці 2016 року.
Замість цього, уряд вніс Постановою зміни до Стратегії і переніс це завдання – на 2017 рік.
Законопроект внесли ми з Оксана Сироїд, та, здається, уряду він не цікавий – досі лежить у комітеті. Знову нічого.
Наприкінці 2017 року – знову зміни Постановою уряду і завдання уряду перенесено на 2 квартал 2018 року. Знову. А ви питаєте, у чому проблема?;)
Останнє – проблеми з комунікацією.
Вона, відверто, стала набагато краще, зокрема завдяки Ярославу Железняку.
Але все-таки кульгає, особливо від конкретних міністрів. Як і кульгає діалог з профільними комітетами і підтримка від Уряду багатьох потрібних йому ж законів і ініціатив.
Як розповідали на конференції, у Словаччині, наприклад, якщо до законопроекту конкретного міністерства багато зауважень та правок депутатів – то це червона картка міністру і до цього ставляться дуже серйозно.
Боюсь, тоді жоден міністр у нас «не відіграв» би навіть півгодини у ВР, бо червоні картки сипались би і сипались. Треба змінювати механізми.
Бо результат хаосу – повільні закони, недолугі зміни, купа помилок, потім недолугі виправлення своїх же помилок. І так без кінця.
Альона Шкрум, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 20 вересня 2018р.
