Я довго мовчала щодо ситуації навколо розслідування вбивства Катерини Гандзюк.
Можливо, варто було б і далі утримуватися від коментарів, тим паче, я тут не є незалежним простим спостерігачем. Але ховати голову у пісок я не звикла.
Тож тут виклала лише факти. Давайте спочатку розбиратися в аксіомах: що, як, коли сталося, в якій послідовності:
Після розуміння фактів можна додати і подвійне дно політичних інтересів, фактор 47-ми днів до виборів, всі 100 відтінків маніпуляцій, піару та недовіри до інституцій, таких як політик-Генпрокурор.
Політичний маховик запущено і його зараз не зупинити.
Я була однією з тих 4-5 депутатів, які найбільше вболівали за створення ТСК щодо побиття і вбивства активістів. Це було правильно. І я б це зробила знову і знову.
Я добре пам’ятаю, як тоді, під час 6-годинних нарад у кабінеті Парубія, представники коаліції пояснювали своє небажане створювати ТСК тим, що це «заполітизує процес».
І вирішили створити ТСК терміном лише до лютого, «щоб перед виборами НІХТО не використав цю площадку у політичних цілях». Ми покивали і погодились.
Як пише сьогодні голова ТСК Борислав Береза: «Ми мусимо визнати, що вбивство Каті Ганзюк максимально заполітизували».
На жаль, це справді так.
Але ні вибори, ні політизація, ні суміш інтересів, маніпуляцій, чи провокацій від СБУ або будь-кого іншого не мусять завадити нам отримати вичерпні докази та повні відповіді – на єдине питання:
«Хто замовив Катю Гандзюк».
Альона Шкрум, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 12 лютого 2019р.
