Альона Шкрум: Новий Курс на ДЕпримітивізацію

Давайте поговорило відверто, шановні мої любі та поважні колеги і друзі.

Я цілком розумію, що рівень ненависті та злості у державі зашкалює. Я розумію, що через це важко вірити будь-якому політику і важко навіть змусити себе слухати його, про що б він не казав. Але наша з вами спільна мета – розвивати цю країну, жити в цій країні та бути тут (а не десь далеко) щасливими.

Просте правило, яке ми з вами зрозуміли, якщо ми ще тут: не можна бути щасливими у країні, де навколо тебе нещасні люді. Люди, у яких немає грошей на власну гідну старість, які виживають, а не живуть. Не можна і крапка.

Значить, цю ситуацію треба змінити, не з благодійності, а з чисто егоїстичних бажань жити у суспільстві, де люди навколо задоволені життям, де бабусі не співають пісень у переходах, щоб купити собі ліки, де цілі родини не розриваються на роки, працюючи по різним далеким чужим країнам.

І може тоді у країні, де громадяни будуть більш задоволені своїм власним життям, рівень політизації кожного питання, і рівень ненависті та гівнометання у кожного знизиться до допустимого.

Але:

Політична риторика у нашій країні на сьогодні є примітивною, заснованою на популізмі, радикальних окликах, заборонах та нескінченних дотаціях, геніальних законопроектах ні про що та пустих гаслах; дискусіями про «пишатися», про соціалку і субсидії як форму виживання.

Я не хочу примітивізації себе і українців.Я хочу політику з ідеями та з дебатами.З новими технологіями щодо єдиних правил гри та шляхів досягнення цілей за допомогою зміни інституцій і зміни освіти, зі справжніми економічними стратегіями, де є цифри та розрахунки, а не пусті слова про вічний процес, без жодної позиції.

Загальна дискусія «за все хороше і проти всього поганого» – це образа інтелекту українців.

Давайте сперечатися, але формувати змісти.

Я вважаю,що форум Юлії Володимирівні – любити ви її чи палко ненавидите – це нереально крутий новий пласт дискусії та нові ідеї у нашому затхлому політичному просторі.

Якщо ми будемо про ці ідеї говорити лише у закритих групах та клубах в 20 людей, то вони так і залишаться нашим шепотом, а я хочу, щоб про них кричав Ляшко і підхоплював умовний Барна, щоб вони вивчили розумінні слова і підняли планку.

Політики, здається, бачать українців ходячими шлунками і вічними прохачами-патерналістами, яким треба лише соціальних виплат за все, ковбаси і пляшки горілки для забуття і видовищ – змішаних з криків про санкції і наймилозвучнішу мову. Вони вбивають націю цією примітивізацією.

Юлія Володимирівна і всі команда, яка допомагала готувати їй Форум (і так, я пишаюся, що була частиною цією команди) – не побоялася показати інший вимір політичної дискусії.

Говорити про болючі проблеми з цифрами і говорити про щастя, як мету будь-яких реформ, і про інновації, і про розвиток; про зміну архітектури державного управління, про перезаснування державних інституцій влади, про нові технології у цьому державному управлінні, про реальні пропозиції змін правил гри.

 

Ми не побоялися запросити на дискусійні майданчики тих, хто в житті не проголосує за Батьківщину чи за Юлію Тимошенко (чи ви думаєте, вона цього не розуміє??), але ми запросили тих, хто здатен наповнити дискусію не гаслами, а новими змістами та ідеями – і вийшло це круто, чорт забирай!

Я категорично відмовляюся приймати, як факт, що всі талановиті українці та ті, хто здатен продукувати додану вартість» – виїхали з країни або виїдуть; а тому вести політичну дискусію ми маймо для «патерналістичного аморфного бездумного населення», які хочуть гречки і простих рішень і обіцянок.

Це не так. Не така моя країна і не такі українці.

І ми будемо говорити про реформу державного управління, і зміни до Конституції та Податкового кодексу, і новий економічний курс, бо лише це змінить майбутнє і швидко.

Сказано на Форумі було багато. Не сказано з наших пропозицій – ще більше. Але це незаперечний факт, що не так багато в країні осіб, які здатні підняти будь-яку ТЕМУ своїми заявами.

І один з найсильніших кандидатів у президенти – саме така людина. Бо політики такого рівня можуть підняти хвилю про заборону продажу трусів, а можуть – про систему блокчейн у державних реєстрах.

Та нову систему обрання до парламенту, коли є стабільна більшість, а є меншість із сильним функціями контролю. Це потрібна дискусія. Це повітря у нашій політиці примітивних рефлексів.

Беріть. Дихайте. Критикуйте по суті. Робіть фактчекінг, пропонуйте альтернативу. Але робіть щось – зі змістом. Зупиніться і перестаньте писати шаблонами та емоціями. Бо тоді ви нічим не краще тих политиків чи політиканів, яких ви так палко критикуєте.

Я розумію, що лише від страшного відчаю можна написати, що Юлія Володимирівна говорила «словами Путіна» і повторила його промову. Ну не ганьбіться, шановні.

Не примітивізуйте нас усіх, не примітивізуйте країну, не вбивайте сам розум.

І знайдіть у собі сили промовчати, якщо крім «рука Кремля» та «Муссоліні»  ідей до критики немає.

І давайте разом задамо новий градус дискусії та напрацюємо нові змісти та ідеї. Хай на цьому рівні інтелектуальної європейської дискусії сперечаються кандидати у президенти та лідери політичних сил. Хай це підхоплюють вони усі.

Хіба так не буде цікавіше..?

Альона Шкрум, народний депутат від «Батьківщини», УП.Блоги 21 червня 2018р.

Календар новин

Останні новини

Фото дня

Відео дня

Пряма мова