Я відверто не зрозуміла, що відбулося вчора на Майдані. У мене немає ні бажання, ні часу дивитися десять відео трансляцій пана Семенченка, на яких щось тремтить, а щось кричить.
Але. Мені гидко, що в урядовому кварталі і на вулиці Небесної Сотні в річницю розстрілів більше в десятки разів міліціонерів, ніж звичайних громадян.
І що громадян пускають в урядовий квартал за паспортами. Ми що, знаходимося в РФ?
Мені гидко, що всі ці 3 роки після Революції гідності біля КМУ стоять бетонні глиби 2 на 2 метри розміром, і що українець не може вільно підійти до КМУ, або до будівлі Адміністрації Президента.
Це немає нічого спільного зі свободою чи вимогами безпеки.
Це просто Радянський Союз, залишки Януковича та страх: страх перед своїми громадянами.
Мене дістало чути на кожен крок та на кожну справедливу критику фразу «Не розхитуйте човен!»
– Ніяких мітингів та мирних зібрань – не розхитуйте! Не провокуйте! Як ви можете ставити палатки у річницю Майдану біля АПУ?!
У мене когнітивний дисонанс: я, наївна, думала, що якраз за ці права зібрань та свободи ми на Майдані й стояли.
– Не блокуєте трибуну ВР – канали за кордоном це покажуть!
О ні! Вони покажуть демократичні процеси! Який жах!
– Як ви сміли запустити дрона у залі ВР, щоб зупинити кнопкодавство – це ганьба! Це ж покаже російське ТВ!
Кнопкодавство – це, звісно, не ганьба, а традиції нашого парламентаризму.
– Як ви можете підтримувати сидячий протест в Раді – це ганьба та провокація!
Так прикольно, що ці заклики були як раз тоді, коли відбувався сидячий протест демократів та блокування у Конгресі США.
– Як ви можете питати про торгівлю з ДНР та сумніватися у правильності рішень нашого президента?
Демократія? Ні, не чули. Не грайте на руку ворогу! У нас же війна, тобто, АТО, тому бізнес та торгівля – це ОК.
– Не критикуйте Головнокомандувача держави! Як ви можете?! Це грає на руку Путіна.
І не смійте згадувати його Ліпецьку фабрику чи обіцянки продати бізнес, чи офшорні історії… Будьте моральними. У нас війна!
Будь-яка критика та вимоги – це зрада та розхитування ситуації у воюючій державі.
А масштабні корупція, злочинна домовленість з олігархами, грабіж населення України на тарифах «Роттердам+» на 10 млрд, торгівля з ДНР, відсутність через 3 роки покараних за розстріли на Майдані і ці бетонні глиби проти мирних зібрань в урядовому кварталі – це, звісно, державницька позиція та патріотизм.
Єдине, чого за ці 3 роки навчилася досконало АПУ, це маніпуляціям на найвижчому рівні та розмиттям усього на сіру зону, «війна», «не розхитуйте» «не вимагайте», все дуже складно, ви не знаєте деталей, безпека, єдність, патріоти, не питайте і не вимагайте…
Яка єдність, друзі? Навколо чого? Навколо коаліції пана Ахметова та корупційних потоків?
Інколи все дуже чорне-біле.
Вже все зрозуміло.
І в ці дні відчуваю це все більш ясно, ніж будь-коли.
Альона Шкрум, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 20 лютого 2017р.
