Новий закон про держслужбу скоротить чиновницький апарат і наповнить його чесними професіоналами з гідною зарплатою. Проте влада «народжує» реформу рекордні дев’ять місяців, не бажаючи прощатися з кумівством і корупцією.
Про реформу держслужби народний депутат від фракції «Батьківщина» Альона Шкрум розповіла журналу «Корреспондент».
Народний депутат Альона Шкрум – гурман наукового граніту. У свої 27 років вона отримала освіту в кращих вузах Європи, попрацювала помічником судді в Лондоні та стажувалася в парламенті Канади. Але коли українка повернулася на Батьківщину, двері для її творчого потенціалу виявилися закритими.
«Я не змогла стати держслужбовцем в Україні, отримавши диплом магістра права в Кембриджі, – розповідає Шкрум. – Не було відкритих конкурсів, потрібно було мати десять років досвіду роботи і велику кількість необхідних зв’язків».
До партії «Батьківщина», а потім і до парламенту киянка потрапила завдяки українській асоціації випускників іноземних вузів Професійний уряд, яка сподобалася лідерові політсили Юлії Тимошенко як осередок підготовлених на Заході управлінських кадрів.
Шкрум отримала шанс вирішити ті проблеми, з якими зовсім нещодавно зіткнулася сама. Вона разом з цільовою командою реформ і зарубіжними експертами зайнялася розробкою законопроекту «Про державну службу». Зміни передбачають деполітизацію високопоставлених чиновників, скорочення непотрібних посад, запровадження конкурсу на вакансії і нову систему оплати праці. Для того, щоб посісти місце держслужбовця, кандидату доведеться довести свої професійні здібності, високий рівень знань та сумлінність.
На впровадження реформи Євросоюз безоплатно надав 90 млн. євро допомоги. Окрім того, прийняття реформи є умовою видачі ЄС другого траншу в розмірі 705 млн. євро.
Проте вона виявилася одним з найбільших «довгобудів» серед інших реформ. Роботу над законопроектом команда почала ще навесні 2014-го, а рівно рік тому він був готовий до розгляду в парламенті. Але відтоді у ВР чогось не збирається необхідний кворум, то парламентарії пропонують понад 1 тис. поправок до нього, а потім місяцями обговорюють їх, то його відкликає на доопрацювання Президент.
Накрилася премія
Сьогодні мінімальний посадовий оклад у системі держуправління, як і скрізь, становить 1.378 грн. Для багатьох буде відкриттям, але саме таку непоказну суму щомісяця офіційно отримують 40% держслужбовців, щоправда, без урахування премій і надбавок. Тому багато експертів і обивателі пояснюють привабливість даної сфери діяльності додатковими, неофіційними «бонусами» – зокрема можливістю отримувати хабарі.
Новий закон обіцяє збільшити розмір мінімального окладу вдвічі за рахунок скорочення непотрібних посад, а сума грошей, яка виділялася з бюджету на оплату праці, залишиться старою. Проте її розділять між собою тільки найбільш гідні. До числа держслужбовців не зможе потрапити обслуговуючий персонал, який працює в державних установах, а також співробітники патронатних служб.
«Ні помічники нардепів, ні радники міністрів, ні прес-секретарі не називатимуться держслужбовцями, тому що їх обирають вищі посадові особи під свій патронат, – пояснює Шкрум. – Наприклад, міністр сам вибирає собі радника, який мав звільнити своє робоче місце після відходу міністра. Закон чітко розділяє сферу політичної, державної та патронатної служб».
Структура платні чиновника зміниться дзеркально. Зараз 30% його становить оклад, а решта 70% – премія і надбавки. Висока премія – це інструмент, за допомогою якого начальник маніпулює підлеглим, змушуючи виконувати різні доручення, часом не пов’язані з його безпосередньою роботою.
Але цифри в зарплатних відомостях виростуть не відразу. Бюджет країни нині переживає важкі часи, і істотний підйом платні анонсований тільки до 2019 року. Тоді розмір мінімального окладу для чиновника досягне суми двох мінімальних зарплат. Якщо за основу брати нинішню мінімалку, то вийде 2.756 грн. До цього моменту оплата праці зростатиме поступово. Згідно з проектними розрахунками законопроекту, спочатку середня платня має зрости з 3,9 тис. до 6 тис. грн за умови скорочення 20% чиновників.
Для того, щоб прискорити процес усунення фінансового дефіциту, минулого тижня прем’єр-міністр Арсеній Яценюк звернувся до Європейської комісії з проханням допомогти зі збільшенням фонду зарплати держслужбовців. Він визнав, що без істотного підвищення платні чиновникам і співробітникам фіскальних служб побороти корупцію і залучити туди професіоналів буде неможливо.
Як вважає Шкрум, мова йде насамперед про доплати для вищих чиновників – головної групи корупційного ризику, щоб у тих не виникало потреби компенсувати низькі зарплати хабарями.
«Така схема працювала в Польщі, – пояснює депутат. – Там на держслужбу брали нових людей, наприклад з бізнесу. Але для того, щоб у них не було спокуси повернутися назад або брати хабарі, їм підвищили зарплату до рівня колишнього місця роботи».
За даними Шкрум, сума траншу ще не обговорювалася ані в українському уряді, ані в ЄС.
«Спочатку потрібно запровадити реформу, а потім вже вести розмову про гроші», – резюмує вона.
Прощавай, Іване Івановичу
Одночасно з рівнем платні має вирости й професійний рівень держслужбовців. Сьогодні чиновники, що потрапили в свої кабінети не завдяки знанням і досвіду, а родинним і політичним зв’язкам, міцно тримаються за свої місця.
Для боротьби з кумівством і політичними протекціями реформа пропонує два основні інструменти – запровадження відкритого конкурсу на посади та заборона членства в партіях для чиновників вищого рангу.
Шкрум вважає, що держслужба повинна стати кар’єрною – тобто у кожного з’явиться можливість пройти шлях від нижчого до вищого рангу, паралельно отримуючи освіту в сфері держменеджменту. За її словами, абсолютно неприйнятно, що нині 75% керівників вищого корпусу мають дипломи в галузях, далеких від управління.
Тому на конкурсі претенденти на посаду держслужбовця проходитимуть цілу смугу перешкод. На тестуванні вони покажуть знання законодавства, на співбесіді продемонструють свій рівень практичних навичок.
Конкурсна комісія повинна складатися з представників парламенту, президента, Антикорупційного бюро, асоціацій роботодавців і профспілок. Це, на думку авторів законопроекту, істотно знизить можливість попередніх домовленостей і необ’єктивної оцінки.
Перелік вакансій всіх департаментів і структур буде у вільному доступі на сайті Національного агентства з питань державної служби, і кандидатові не доведеться виснажувати себе пошуком роботи на окремих веб-представництвах. Там же відразу можна буде подати заявку на участь у конкурсі.
Реформа в комі
Законопроект, що реформує держслужбу, міг бути прийнятий ще до початку 2015 року, стверджує Шкрум. Однак дотепер голосування за різними причинам відтягується.
За даними Національної ради реформ, прогрес виконання завдань цієї реформи за 2015-й становить 33% і значно відстає від графіка. Тому що ніхто не зацікавлений у прийнятті законопроекту, окрім самих українців та кількох депутатів, впевнена Шкрум.
«Відкриті конкурси ставлять під загрозу можливість розміщення своїх людей на потрібних місцях, і уряд цьому пручається. Окрім того, втрачаються корупційні потоки», – пояснює вона.
Ксенія Цивірко, журнал «Корреспондент», 13 листопада 2015 року.
Повний текст статті можна переглянути тут.
