Для спрощення процедури оформлення спадщини на території сільських та селищних рад зареєстровано відповідний законопроект, який усуне колізії між вже існуючими законами.
Про це повідомив народний депутат від «Батьківщини», один з ініціаторів законопроекту №6764 Вадим Івченко.
За його словами, законопроект дозволить запровадити єдині вимоги до спеціалістів, які у сільській місцевості займаються оформленням спадщини і державною реєстрацією права на спадщину.
«Аналіз сучасного стану справ показує, що з 1 січня 2016 року у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Чернівецькій, Київській та інших областях нотаріальні дії на рівні сільських, селищних рад не проводяться. Це відбувається, насамперед, через розбіжності у законах, які закріплюють різні вимоги до осіб, які можуть оформлювати спадщину, та до осіб, які можуть проводити державну реєстрацію прав. А також через те, що такі вимоги є надто завищеними (3 роки офіційної роботи у галузі права, ще рік у нотаріуса, навчання у Міністерстві юстиції України, наявність деяких сертифікатів та свідоцтв, тощо)», – уточнив народний депутат.
Івченко також зазначив, що розбіжності у вимогах не дозволяють найняти лише одного спеціаліста для виконання таких дій. А видача свідоцтва про право на спадщину фактично відбувається одразу після проведення державної реєстрації права на спадщину, і тому це повинна робити одна і та сама людина.
«Виглядає це зовсім нелогічно: наприклад, як керувати авто, коли кермом керує одна людина, а на педалі натискає інша. Щодо завищених вимог, то це суттєво ускладнює процес пошуку для сільських, селищних рад спеціаліста, який, маючи такий досвід роботи та кількість свідоцтв і сертифікатів, мав би бажання за 2000 гривень працювати у сільській місцевості. Відтак, нічого не змінилося і люди донині змушені долати десятки кілометрів для оформлення спадщини, а також сплачувати для цього не малі кошти нотаріусам», – наголосив парламентар.
Окрім того, законопроект передбачає, щоб такі спеціалісти обов’язково могли володіти необхідними знаннями, для якісного надання послуг, вони матимуть стажування та навчання після того, як сільська, селищна рада візьме їх на роботу, а не навпаки, як це прописано в законі сьогодні.
А вже після двомісячного навчання такий фахівець зможе приступати безпосередньо до практичного виконання своєї роботи у сільській чи селищній раді.
«Ухвалення цього закону дозволить, по-перше, сільським, селищним радам знаходити фахівців для проведення нотаріальних дій, по-друге, достатньо буде лише одного фахівця, по-третє, сільська, селищна рада на місці зможе брати на облік нерухоме майно, а також, надавати послуги, такі, як засвідчення вірності копій та підписів на документах, за якими громадяни найчастіше звертаються до нотаріусів», – підсумував Вадим Івченко.
