Позов «Газпрому» базується на типовому позові типового контракту, підписаного за часів прем’єрства Тимошенко (норма контракту «бери та сплачуй»).
Це типова угода, яку «Газпром» як монополіст змусив підписували у ті часи всіх газових операторів Європи. Згодом мудрі поляки, чехи, німці звернулись до Стокгольмського арбітражу і усі успішно скасували цю угоду.
Юлія Тимошенко ще з 2010 року заявляла: Дубина підписав цей контракт в 2009 з принципом «бери або плати» – бо це був стандартний підхід.
Але всі нормальні країни оскаржили цю угоду. Це саме тепер має зробити українська сторона – захистити свій національний інтерес.
Якщо офіційний Київ цього не зробить, це означатиме, що вони: або невігласи, або зрадники інтересів України…
Крім цього, є ще другий контракт на транзит, про який ніколи не згадують, бо він дуже позитивний для України – він встановлював дуже високу транзитну ставку.
Янукович по цьому контракту не доплачував. Тому у Стокгольмському арбітражному суді є дві чіткі вимоги українські: поверніть нам те, що ми переплатили за газ і доплатіть, те, що ви нам винні за транзитним контрактом.
Вадим Івченко, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 31 травня 2017р.