Гонтарева – унікальний феномен.
Девальвація національної грошової одиниці втричі, більш ніж півсотні банків, що збанкрутували (за наявності куратора від НБУ, що мав би вчасно просигналізувати), відтік депозитів, погіршення якості кредитних портфелів.
Мільйони постраждалих вкладників, сотні мільярдів збитків.
Принципова лояльність до фінансових установ агресора, небажання навіть говорити про санкції, попри наявність у НБУ наданих парламентом повноважень щодо застосування важелів впливу до російських банків. Явні бізнес-зв’язки з російським олігархічним капіталом. Війна? Ні, не чули!
Звинувачення у розграбуванні активів банків під контролем кураторів та тимчасових адміністрацій, введених НБУ.
Звинувачення у попередніх гріхах, у відмиванні коштів, в тому числі у сумнівних операціях з активам попереднього президента.
Врешті, невідповідність формальним вимогам до голови НБУ – щодо наявності стажу, щодо відсутності плям на діловій репутації.
Розвал роботи Нацбанку, котрий за усі роки незалежності традиційно вважався однією з найбільш професійних та прозорих структур (окрім, хіба що, періоду Януковича).
Мінімум половина Верховної Ради щиро і аполітично ненавидять Гонтареву, ненависть буяє в самій президентській фракції, через зарозумілість і непередбачуваність. Для опозиційних фракцій її прізвище стало лайливим словом.
І – НІЧОГО.
Та якби Шокін, котрого так завзято цькувала громадськість, мав хоч десяту долю таких «заслуг», він би й дня не протримався на своїй посаді!
Якби котрийсь із прем’єрів натворив хоч половину того, що натворив Нацбанк при Гонтаревій, то він би вилетів з посади за тиждень.
Але Гонтарева – тримається.
Сподіваюся, вже останній тиждень.
***
Без професійного керівництва Нацбанком годі й мріяти про економічне відродження та державний суверенітет України. З Гонтаревою не вітаються всередині країни – ні банкіри, ні урядовці, а доведені до відчаю вкладники прагнуть потриматися за її горло. Питання часу, поки її репутація стане відомою контрагентам у США та Європі – скоро з нею перестануть вітатися і на Заході.
Нам потрібна така ганьба?
Президенту потрібно робити кадрові рішення.
Парламенту, котрий, на превеликий жаль, не має прямого повноваження звільнити Гонтареву, треба поставити чітку вимогу до Порошенка.
Вже на цьому тижні треба – відставка Гонтаревої.
А далі – розслідування її діяльності. Сподіваюся, її дожене Феміда. Як не українська, так західна Феміда (привіт від Лазаренка, він теж думав, що всесильний і безкарний).
Головне щоб у Росію не втекла.
Не можна зневажати українців.
Ігор Луценко, народний депутат від «Батьківщини», Українська правда. Блоги, 17 жовтня 2016р.
