Минулого року Верховна Рада проголосувала за пакет з п’яти законопроектів у сфері ЖКГ, що дав старт реформі енергоефективності.
Рівно рік тому депутати 278 голосами проголосували за створення Фонду енергоефективності який…досі існує тільки на папері. Ми очікували від уряду, що за рік зможемо побачити працюючу структуру зі штатом фахівців, що розпочинає фінансування перших проектів з енергоефективності та проведення перших енергоаудитів будівель й отримання відповідних енергетичних сертифікатів. Пройшов рік, але нам немає за що аплодувати уряду.
Нагадаю, створення Фонду енергоефективності відкриває широкі можливості для інвестування в енергоефективність на засадах співфінансування насамперед для власників житла, а також управителів. Це дасть можливість банкам вийти на ринок послуг із фінансування енергоефективності в будівлях. Нашою кінцевою метою є енергомодернізація будівель, зменшення витрат кожного з нас на оплату енергоносіїв, підвищення енергетичної самостійності України.
Створення Фонду буде значним кроком на цьому шляху, проте навіть на цьому етапі не можна буде говорити про завершення реформи енергоефективності, чим часто грішать чиновники, асоціюючи Фонд з панацеєю. Насправді ж це є інструментом, завдяки якому заходи з енергоефективності отримуватимуть фінансування у прозорий спосіб як від держави так і з інших джерел, наприклад, грантів від урядів, агентств та установ іноземних держав, а також від міжнародних фінансових організацій.
На функціонування Фонду вже було виділено 1,6 млрд грн у державному бюджеті 2018 року. Більше того, іноземні партнери висловлюють неабияку підтримку та зацікавленість у функціонуванні Фонду та підвищенні енергоефективності України. Наприклад, вже з початку цього року було досягнено кілька важливих домовленостей про залучення 50 млн євро від ЄС для співфінансування Фонду, а також про створення мультидонорського фонду з Міжнародною фінансовою корпорацією, ЄС та Німеччиною для співфінансування разом з українським Фондом проектів з підвищення енергоефективності в багатоквартирних будинках в Україні.
Зараз запуск Фонду безпосередньо залежить від роботи Міністерства регіонального розвитку. Частина необхідних нормативних актів вже прийнята, проте ключовим аспектом є їх реальне виконання і звісно ж реєстрація самого Фонду, набір кандидатів на посади до наглядової ради та директорату, фактичний початок роботи Фондом. Нещодавно уряд затвердив порядок обрання, призначення та звільнення членів Наглядової ради Фонду, визначивши процедури з утворення конкурсної комісії і затвердження її складу, вимоги до кандидатів, терміни перебування на посаді та порядок роботи комісії з конкурсного відбору. Це означає, що вже мали би бути оголошені конкурси на посади членів Наглядової ради Фонду. Поки цього не відбулось. Також до липня 2018 року повинні бути розроблені форми енергетичних сертифікатів будівель та методик, за якими визначається енергоефективність будівлі, а майбутні енергоаудитори мають пройти сертифікацію.
Ще одним важливим аспектом функціонування Фонду є підтримка здійснення заходів з підвищення рівня енергетичної ефективності будівель та енергозбереження. В Україні є проблема неефективного використання значної кількості ресурсів. Нагадаю, цього року у державному бюджеті закладено 71 млрд грн на державну допомогу у вигляді субсидій, це 7,2% держбюджету. Закон про Фонд передбачає, що уряд може надавати додаткову підтримку Фонду за рахунок частини коштів, що передбачені на фінансування житлових субсидій населенню на оплату комунальних послуг. За законом Кабмін встановлює порядок визначення розміру економії видатків на фінансування житлових субсидій. Цей нормативний акт також іще не ухвалено, він на стадії розробки.
За словами Карлоса Паскуаля, віце-президента компанії IHS Energy, колишнього Надзвичайного і Повноважного Посла США в Україні, Україна як і раніше залишається однією з найменш енергетично ефективних країн світу, що ілюструє ця мапа енергоНЕефеткивності.
Ми все ж можемо істотно підвищити свою енергоефективність шляхом розвитку технологій. Проте уряд продовжує стимулювання надмірного споживання газу, збагачуючі олігархічні газзбути та віддає перевагу збагачуватись за рахунок вугілля за формулою «Роттердам+». І це замість того, щоб спрямувати ресурси на ВДЕ, енергозбереження та витрату коштів на будматеріали, придбані в Україні для термомодернізації житлового фонду.
Надія на те, що Фонд запрацює вже цього опалювальному сезоні, у якому тарифи можуть зрости на 40-50%, втрачається кожного дня. Чи може Уряд увімкне турборежим і вчасно виконає свою роботу?
Цього тижня Верховна Рада проголосувала за відтермінування набуття чинності двох з п’яти законів з «реформи ЖКГ» – закону «Про житлово-комунальні послуги» та окремих положень закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Підставою відтермінування називається… неприйняття Кабінетом Міністрів підзаконної бази.
Олексій Рябчин, народний депутат від «Батьківщини», УП.Блоги, 9 червня 2018р.
