Юрій Одарченко: Прихована приватизація лікарень

Система охорони здоров’я – одна з найболючіших тем, що існує в нашій країні.

Безперечно, кожен українець розуміє, що реальну медичну реформу можливо провести тільки в умовах відкритого обговорення та активної участі в ньому громадян та медичної спільноти, але ні в якому разі не прихованими, а в деяких випадках навіть антиконституційними кроками.

Рішення Херсонської міської ради

16 серпня 2018 року Херсонська міська рада прийняла рішення 1573 «Про реорганізацію комунальних закладів «Херсонська міська клінічна лікарня імені О.С. Лучанського», «Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і Ольги Тропіних», «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» шляхом перетворення у комунальні некомерційні підприємства», за яким, відповідно, всі 3 районні лікарні Херсону підлягають тотальній трансформації своєї діяльності та механізмів надання медичних послуг. Пізніше в листопаді цього ж року рішенням 1704 вони затвердили статути цих закладів. Фактично, міська рада пішла на безпрецедентний, навіть нахабний крок. І що херсонці отримують у результаті?

Херсонська міська рада перетворила усі районні медичні заклади свого міста (поліклініки, лікарні, лабораторії, морги) в підприємства. Раніше вони були комунальними закладами і держава, гарантуючи людям медичне обслуговування, передбачила в Бюджетному кодексі України дуже специфічні методи фінансування бюджетних закладів. В Бюджетному кодексі, а це відповідні закони України, які мусить виконувати і міська рада в тому числі, йдеться про те, що фінансування медичних закладів є першочерговою потребою в питанні розподілення коштів міського бюджету. Медицина та освіта – це ті дві основні, першочергові для фінансування галузі, на забезпечення яких мають витрачатися місцеві бюджетні кошти, тобто забезпечення заробітних плат, енергоносіїв, устаткування, медикаментів тощо.

І коли зараз лікарні втратили статус комунальних закладів і стали підприємствами – вони автоматично втратили можливість фінансування коштами міського бюджету. Цим рішенням міська рада зняла з себе відповідні зобов’язання першочергового фінансування лікарень. Цілком ймовірно, що на державному рівні через голів місцевих адміністрацій, керівників управлінь охорони здоров’я, необхідність таких перетворень нав’язується для того, щоб скоротити державні витрати на охорону здоров’я і відрапортувати кредиторам про скорочення видатків бюджету.

Що таке підприємство і чим воно відрізняється від комунальної установи? Підприємство – це, перш за все, самоокупність. Воно передбачає створення умов, коли витрати компенсуються за рахунок надання послуг. В цьому випадку міська рада своїм рішенням дає право цим лікарням у вигляді підприємств, та, відповідно, головним лікарям створювати так званий прейскурант на свої послуги. Більше того, підприємства матимуть право здавати в оренду приміщення лікарень, медичне обслуговування буде деградувати. Цим рішенням створено умови для прихованої приватизації і серйозного здороження вартості їх послуг при одночасному зниженні якості.

Похід до лікарні, як до перукарні: в чому різниця?

На сьогоднішній день за затвердженими рішеннями міської ради будь-яка людина, що прийде до херсонської лікарні, отримає при вході прейскурант наданих послуг. Поміряти температуру – одна сума гривень, перев’язати палець – інша сума. Відтепер похід до лікарні нічим не буде відрізнятися від походу до перукарні чи магазину. Є перелік послуг – є відповідна ціна. Не маєш чим заплатити – збирай гроші і приходь.

Наприклад, у Львові перетворили на підприємства лише стоматологічні заклади. Це призвело до страшенного ґвалту та обурення з боку населення. І це стоматології, не поліклініки і не стаціонарні лікарні, як у випадку з Херсоном. Ви підете лікуватися у товариство з обмеженою відповідальністю? Дасте згоду на хірургічне втручання? Думаю, відповідь очевидна.

Коментуючи подібне рішення, міська рада нібито спирається на рішення, прийняті зверху – «сьогодні нам спустили з Києва». Проте це неправда. Сьогодні закон України передбачає існування районних лікарень як у вигляді бюджетних закладів з безумовним фінансуванням, так і у вигляді підприємств – фактично, міські ради мають право чинити на власний розсуд з приводу цього питання.

Ініціатива

Затверджена концепція реформування охорони здоров’я, так звана панацея від усіх хвороб галузі, передбачає, перш за все, створення фінансової основи для існування такої моделі медицини і вже потім створення подібних підприємств.

Фінансова модель – це, насамперед, забезпечення страхування людського здоров’я. Якщо людина захворіла, то прийшовши до лікарні зі страховим полюсом, вона за умовами полюсу знімає з себе витрати на медичне обслуговування і передає до відповідної установи, що забезпечить її усім необхідним.

Тому 28 грудня 2018 року я прийняв участь у проведенні народних зборів проти прихованої приватизації лікарень у Херсоні, щоб за підтримки активних та небайдужих громадян відмінити прийняте Херсонською міською радою рішення про перетворення районних лікарень на підприємства.

Нині ж створено систему, коли міська рада скинула з себе левову частку фінансування і переклала на звичайних людей, які не мають грошей, забезпечення власного здоров’я. Якщо подивитися на бюджет, фінансування медицини не збільшено як на державному, так і на міському рівні. Умови створено лише для того, щоб законно збирати у людей гроші. Це, по суті, революційне рішення, яке люди ще не відчули на своїй шкурі, але я переконаний, що через півроку відчують, як кажуть, на повну.

Юрій Одарченко, народний депутат від «Батьківщини», 24tv.ua, 25 січня 2019р.

 

 

Календар новин

Останні новини

Фото дня

Відео дня

Пряма мова