Під час сесійного тижня традиційно звернувся до керівництва держави з найбільш актуальних проблем, що наразі турбують мешканців Сумської області і які на місцевому рівні неможливо розв’язати.
Насамперед це стосується питання відновлення на Сумщині дії держпрограми пільгових житлових кредитів для селян. Зокрема, ще кілька років тому в області досить успішно діяла програма «Власний дім», яка пройшла серйозні випробовування часом та набула широкої популярності серед сільського населення.
Тому сьогодні з трибуни Верховної Ради було оголошено мій депутатський запит до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана та Голови Комітету ВРУ з питань бюджету Андрія Павелка з проханням передбачити у Держбюджеті на 2018 рік кошти у сумі 530 млн грн для фінансування програми «Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників на будівництво (реконструкцію) та придбання житла» в Сумській області.
В нинішніх умовах ця програма, по суті, є єдиною можливістю покращити житлові умови для сільських жителів, а також сімей військовослужбовців і вимушених внутрішньо-переміщених осіб із зони антитерористичної операції, які виявили бажання жити та працювати на селі.
Другою моєю турботою стала проблематика «оптимізації суду» у Лебединському районі, що може не тільки погіршити умови доступу громадян до правосуддя, а й спричинити соціально-політичні заворушення в регіоні.
Зокрема, за інформацією голови Апеляційного суду Сумської області, Лебединський районний суд пропонується об’єднати з Білопільським районним судом та Краснопільским районним судом на базі Сумського районного суду.
На думку фахівців, проводити об’єднання судів необхідно так, щоб від цієї реформи доступ до суду покращився, а з огляду на запропоновані зміни – суд стане доступним лише для обраних та тих, хто має власний транспорт, щоб дістатися до суду за сотню кілометрів.
Для прикладу, у випадку об’єднання судів за «сценарієм» Апеляційного суду Сумської області, відстань між містом Лебедин та містом Білопілля Сумської області становить 95 км, а пряме транспортне сполучення пасажирського транспорту як з м.Білопілля так і з смт.Краснопілля – відсутнє.
Лебединський район – сільськогосподарський, в якому проживає значна частина кількість населення похилого віку з недостатнім рівнем доходів, а також проживає багато громадян з обмеженими фізичними можливостями.
Проте пропозиції про об’єднання Лебединського та Тростянецького районних судів головою Апеляційного суду Сумської області не були взяті до уваги.
Слід зазначити, що відстань між м.Лебедин та м.Тростянець становить 40 км, а також існує пряме сполучення залізничним та автобусним транспортом, графік руху якого дозволяє учасникам процесу прибути в судове засідання зранку до 10.00 год, а виїхати з міста Лебедин близько 16.00 год.
Зважаючи на викладене, був змушений звернутися до компетентних органів з вимогою втрутитись у ситуацію та врятувати жителів Лебединського району від подібних «оптимізацій».
Владислав Бухарєв, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 10 листопада 2017р.
