Шановна пані Уляно! Звертаюсь до Вас публічно, оскільки вважаю, що зараз перебіг медичної реформи під загрозою зриву, а цього не можна допустити.
На останньому засіданні фракції відбулось обговорення законопроекту № 6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». Якщо закон буде прийнятий у чинній редакції, то об’єднані територіальні громади (ОТГ) залишаться без медичних субвенцій. А саме вони з цих субвенцій повинні фінансувати медичні заклади первинного та вторинного рівня.
Натомість, згідно з положеннями законопроекту, пропонується створення центрального органу влади – Медичної служби, у розпорядженні якої опиняться всі бюджетні кошти, виділені на медичну сферу. При цьому перелік функцій цієї служби передбачає, що вона не тільки формує умови фінансування медичної ланки, а й безпосередньо здійснює фінансування, а після – проводить аудит використаних коштів та контролює інформаційне висвітлення своєї діяльності.
Зауважу, що методів контролю цього новостворюваного монополіста немає: його керівника призначає Прем’єр-міністр України за Вашою пропозицією, а його заступників − Ви особисто.
Наголошу на корупційних ризиках: діяльність нового органу дозволить проводити закупівлі без тендера, не розробляти прозорого механізму розрахунку вартості медичних послуг, не укладати реальну медичну статистику та ін. Таким чином, його утворення повністю нівелює наші антикорупційні досягнення у сфері закупівель. Два роки тому за Вашої особистої підтримки ми залучили міжнародні закупівельні агентства до співпраці, а тепер – знов віддаємо десятки мільярдів гривень службі-монополісту?
Інше важливе питання: стан сільської медицини. Введення у дію цього закону, що передбачає фінансування всіх закладів охорони здоров’я виключно Медичною службою і тільки з коштів державного солідарного медичного страхування, залишить ОТГ без медичних субвенцій, а малопотужні лікарні – без фінансування (вони не зможуть надавати достатню кількість послуг, щоб забезпечити себе фінансуванням з центру, бо не мають достатньої кількості пацієнтів у зоні обслуговування), що призведе до їх банкрутства у подальшому.
Утримання лікарень передбачається коштом медичного страхування, та за рахунок спільної оплати за певний перелік послуг, але впровадження сумісної оплати, що стане обов’язковою, суперечить статті 49 Конституції, яка регламентує право (а не обов’язок) українців на такий тип оплати.
Побоювання викликають і терміни впровадження запропонованих змін. Передбачається, що норми законопроекту набудуть чинності для первинної допомоги вже з моменту його підписання. До кінця 2017 року заклади охорони здоров’я районного та обласного рівня мають укласти договори про медичне обслуговування населення та почати працювати, відповідно до цих договорів, з початку 2018 року. А з початку 2019 року передбачено їх фінансування виключно через централізований механізм.
Маю всі підстави стверджувати, що це абсолютно нереальні терміни. Ви ризикуєте опинитись у тій самій ситуації, як і з реімбурсацією ліків, коли старт програми «Доступні ліки» спочатку декілька разів переносився, й навіть після офіційного запуску програма не працює у багатьох населених пунктах.
Наполягаю, що такі відповідальні кроки, як зміна принципів фінансування галузі, мають впроваджуватись поступово.
Нагадаю, що ще в 2016 році, згідно з рекомендаціями місії Пета Кокса, Верховна Рада затвердила постанову «Про заходи з реалізації рекомендацій щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України». Це положення регламентує перехід до Європейської практики законотворчості. Зокрема, жоден закон не може подаватися без всебічного обговорення політичних цілей цього законопроекту, та без публічного політичного документу – «Білої книги» рішень. Тобто переліку всіх недосконалостей законопроекту, що змогли виявити експерти під час стадії обговорення, і пропозицій щодо їхнього усунення.
Опікуючись медичним напрямком у МФО «За впровадження повного циклу публічної політики», відповідально заявляю, що весь пакет законопроектів, які наразі були подані вашим відомством, потребує суттєвого доопрацювання і не може подаватися на голосування в поточному вигляді.
Я готовий докласти зусилля для того, щоб забезпечити дискусію на належному рівні та не допустити прийняття закону в поточній реакції, що передбачає концентрацію бюджетних коштів у одного органу-монополіста.
Валерій Дубіль, народний депутат від «Батьківщини», «LB. Блоги», 24 квітня 2017р
