У 2007 році народний депутат України від «Батьківщини», голова Чернігівської обласної партійної організації Валерій Дубіль започаткував на Чернігівщині програму «Здоров’я нації».
У її межах усі медичні заклади області отримують новітнє обладнання та витратні матеріали.
Як народний депутат України Валерій Дубіль регулярно опікується проблемами медичної сфери Чернігівської області, відвідує лікарні, спілкується з лікарями. Ми поцікавилися у нардепа, чи реально сьогодні реформувати медичну галузь і що для цього потрібно зробити першочергово.
– Валерію Олександровичу, у минулому Ви – медик, а тому добре знайомі з проблемами галузі. Яким Ви бачите її майбутнє?
– Як народний депутат я часто спілкуюся з лікарями, тому не з чуток знаю, які труднощі виникають у пацієнтів, коли вони потребують медичних послуг. Щоб підвищити доступність медицини, потрібні системні зміни в галузі на всіх рівнях. Вони мають відбуватися у двох основних напрямках – поліпшення якості надання первинної допомоги та укрупнення медзакладів для кваліфікованого надання вторинної допомоги. Таким чином, основними напрямками діяльності мають стати такі: залучення молодих лікарів і формування госпітальних округів.
– Чи вистачає сьогодні лікарням медпрацівників і чому треба сформувати госпітальні округи?
– У Чернігівській області відчувається гостра нестача фахівців, і ця проблема буде збільшуватися з кожним роком, оскільки більшість сільських лікарів сьогодні – пенсійного віку. Згідно зі статистикою у нашій області зафіксовано найнижчий показник із забезпечення населення лікарями загальної практики та сімейними лікарями. Так, наприклад, у Бахмацькому районі навантаження на сільських лікарів у два рази вище, ніж середній показник по країні.
Я відвідав Сосницьку, Менську і Коропську лікарні. Незважаючи на низьку забезпеченість лікарями, у цих районах достатньо високі витрати на утримання лікарняних ліжок. Це означає, що, по суті, державні гроші нині витрачаються не на зарплати медикам і лікування пацієнтів, а на утримання приміщень та оплату комунальних послуг.
Так, на утримання одного ліжка в Сосницькому районі на рік витрачається 16 460 грн, у Менському – 12 014 грн, у Коропському – 9 417 грн. У цій ситуації страждають, звичайно ж, пацієнти, і впровадження госпітальних округів покликане вирішити проблему доступності медицини. Укрупнення медустанов дозволить налагодити більш ефективну співпрацю між медичними закладами та органами місцевого управління, натомість лікарні отримають більше автономії у використанні коштів.
– Жителі сіл і селищ нині б’ють на сполох, адже лікарні і ФАПи закриваються, а до найближчих їм добиратися далеко. То чи дійсно ця реформа здатна не згубити, а підняти медичну галузь?
– Згідно з постановою Кабміну від 30 листопада 2016 р. №932 затверджено принципи організації госпітальних округів: гарантований своєчасний доступ населення до послуг вторинної медичної допомоги належної якості, а також ефективне використання бюджетних коштів. Округи в майбутньому мають стати автономними центрами. Як бачимо, реформа – потрібна і своєчасна.
На жаль, процес формування госпітальних округів відбувається майже в повній інформаційній ізоляції, пояснень про те, за яким принципом формуються округи, чи враховується громадська думка – немає.
Через це в суспільстві формуються хибні уявлення про створення госпітальних округів. Зокрема, мусується ідея про те, що їх створення передбачає масове закриття лікарень і скорочення лікарів. Люди виходять на мітинги, щоб відстояти своє право на доступну медицину.
Наприклад, я отримав колективне депутатське звернення про проблеми Козелецького району. Депутати стурбовані тим, що деякі відділення місцевої лікарні буде закрито і пацієнтам доведеться їздити в лікарню до Бобровиці. Яким буде результат такої діяльності? Постраждають і лікарі, і пацієнти. Найскладніше буде адаптуватися в нових реаліях найнезахищенішим верствам населення – інвалідам, пенсіонерам, малозабезпеченим сім’ям та жителям віддалених населених пунктів. Усім тим, кому буде важко добиратися до Бобровиці, з якою немає нормального транспортного сполучення.
Нині я вже направив депутатські звернення до Міністерства охорони здоров’я щодо пояснення, яким чином у різних за чисельністю та площею госпітальних округах Міністерство охорони здоров’я України планує забезпечити єдині стандарти якості та доступності медичної допомоги; чи переглядатимуть вимоги щодо їх формування, чи буде впроваджено механізм контролю якості медичної допомоги для жителів будь-якого регіону України; які заходи вживатиме міністерство для недопущення фактичної недоступності медичної допомоги у віддалених районах у разі закриття прилеглих лікувальних установ.
– То який вихід? Як збалансувати систему?
– Як бачимо, реформа охорони здоров’я проводиться поспіхом, без продуманого покрокового плану. Впроваджуючи реформу, держава має керуватися насамперед стандартами щодо забезпечення рівного доступу до медустанов для всіх пацієнтів. Чернігівська область потребує особливої уваги, оскільки тут проживає велика кількість людей, які постраждали від аварії на ЧАЕС та вимагають регулярних медичних обстежень. Отже, і козелецька лікарня має працювати у звичному режимі, ставши, наприклад, центром Козелецького госпітального округу.
Будь-які зміни мають бути доцільними та економічно обґрунтованими. Реформування галузі – це не бездумне скорочення витрат, а оптимізація роботи системи. Звільнення лікарів і закриття лікарень тільки погіршить ситуацію з наданням медичної допомоги у віддалених районах Чернігівської області. Аналізуючи можливі негативні наслідки реформи охорони здоров’я в цілому, я докладу всіх зусиль для того, щоб їх мінімізувати. Створення госпітальних округів має покращувати життя українців, і моє завдання як народного депутата – не допустити ухвалення необдуманих рішень, відстояти право кожного на доступну медичну допомогу.
Сайт Чернігівської обласної парторганізації «Батьківщини», 30 січня 2017р.
