Третій міф «медреформи», яку впроваджує МОЗ, про навантаження на лікаря.
Один із найпоширеніших слоганів «реформаторів»: Україна – це європейська держава, тому медицина має бути такого ж рівня. І це зокрема стосується лікарів загальної практики – МОЗ обіцяє, що навантаження на них буде таким же, як в Європі. Спростовую цю обіцянку влади.
Країни з вільним «прикріпленням» пацієнта до лікаря розраховують оптимальну кількість пацієнтів на одного лікаря за двома критеріями: забезпечити якісну меддопомогу і економічну рентабельність практики. Замаленька кількість пацієнтів не дасть економічну рентабельність медзакладу. А завелика кількість пацієнтів не дозволить лікарю надати якісну меддопомогу або ж вона просто стане недоступною.
Так, механізм оплати праці із застосуванням капітаційної ставки вдало використовують такі країни, як Німеччина (2000 пацієнтів на людину) Нідерланди, Гонконг (2300), Сінгапур, Швеція (2400), США – (у середньому – 2000). Та в них є низка факторів, які здатні забезпечити доступну медицину за великої кількості пацієнтів – висока щільність населення і розвинена транспортна мережа, повноцінна система охорони здоров’я на всіх рівнях.
В інших країнах Європи на одного лікаря припадає набагато менше пацієнтів: Бельгія – 725, Іспанія 975, Франція – 1120. І все ж це країни з розвиненою охороною здоров’я та системою надання первинної медичної допомоги.
Навіть у країнах, де реформа первинки тільки розпочалася, сфера обслуговування одного лікаря набагато нижча, аніж прийнята МОЗом: у Білорусі середнє навантаження на лікаря загальної практики становить 1246 осіб, у Болгарії – 1472 осіб на одного сімейного лікаря.
В Україні, згідно із розрахунками, лікар обслуговуватиме понад 4 тис. пацієнтів (див. Міф #1). У результаті – медицина не стане доступною.
Зараз в Україні діють значно менші норми навантаження на лікарів первинної ланки. Постанова КМУ № 977 у редакції від 15.04.2014 року передбачала значно нижчий рівень навантаження на сімейного лікаря, який, до речі, повністю корелюється з подібними показниками в більшості європейських країн. Так, норма навантаження медичного персоналу, який надає первинну медичну допомогу, становить: – для лікаря загальної практики – сімейного лікаря – 1500 осіб в міській місцевості, 1200 осіб в сільській місцевості і тільки 800 чоловік для гірських районів. Згідно з дослідженням міжнародної аудиторської компанії «Делойт», у 2017 році в середньому один лікар загальної практики в Україні обслуговував 1351 пацієнта. Це набагато менше, ніж 1800-2000 чоловік (причому незалежно від того, в якій місцевості і з якою щільністю населення працюватиме лікар), передбачених новими документами МОЗу.
Валерій Дубіль, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 26 липня 2018р.
