Команда «реформаторів» медицини зараз запевняє: «Медреформа» стартувала успішно і меддопомога вже стала доступнішою, бо кожен обирає собі лікаря, якому довіряє.
Проте дійсність і факти говорять про інше. І сьогодні я розвінчую міф про те, що медицина в результаті тієї «реформи», яку впроваджує влада, стане дійсно доступною.
За задумом реформаторів, до 2020 року первинна меддопомога отримуватиме гроші за кількість підписаних декларацій, а спеціалізована – за подушним нормативом (після 2020 – перейде на фінансування за послугу). Тобто весь цей час лікар отримуватиме заробітну плату не за фактично надану послугу, а за кількість пацієнтів. До того ж лікар первинки – у рази більше за вузького спеціаліста.
До того ж заклади автономізуються – тобто, стануть самостійними державними підприємствами, які мають самі себе забезпечувати.
Ці фактори призведуть до того, що медицина стане недоступною. Чому?
Медичні установи первинного рівня отримуватимуть гроші тільки за надану первинну меддопомогу відповідно до кількості переданих у фінансуючий орган декларацій пацієнтів. До того ж грошей на здійснення інших функцій – медичних послуг, не описаних у договорі, профілактичних заходів, медичних послуг для НЕ приписаних до медзакладу пацієнтів – медичний заклад не отримуватиме, а отже й не надаватиме.
Як наслідок – медичні кабінети у навчальних закладах влада залишає без джерела фінансування. У селах, віддалених від дислокації «екстренки», це стане справжньою проблемою, адже медпрацівники грають істотну роль в профілактиці, ранній діагностиці та наданні першої медичної допомоги в ургентних випадках.
Стоматологічні кабінети в сільських амбулаторіях і центрах первинної медичної допомоги в селах і маленьких селищах, а також містах, у яких немає лікарень закриють або стануть повністю платними – вони теж лишаються без фінансування. Це стосується консультаційних кабінетів лікарів-фахівців.
Коли медзаклад вторинного рівня (спеціалізована допомога) отримає господарську самостійність, то вже не матиме обмежень у скороченні штатів і оптимізації за рахунок ліквідації відокремлених структурних підрозділів – лікувальних відділень. Дохід медзакладу (центральної районної лікарні – державного чи комунального підприємства спеціалізованої меддопомоги) до 2020 року залежить тільки від чисельності населення (обсягу медичної субвенції, що перераховується їм місцевою владою) і не залежить від фактично наданих медичних послуг або доступності медичної допомоги (а саме доступність досягалася наявністю відокремлених відділень і консультаційних кабінетів).
Центральна районна лікарня є повним монополістом з надання медичної допомоги на певній території. Забезпечення функціонування відокремлених лікувальних відділень складає значну частину витрат медичного закладу. Природно, що керівник під час перетворення медзакладу на державне або комунальне підприємство захоче ліквідувати/закрити відокремлені місцеві відділення центральної районної лікарні, які зазвичай існували в одному приміщенні чи будівлі з амбулаторіями первинної медичної допомоги територіально), або мали спільний персонал (співробітники відділень районних лікарень працювали в консультаційних кабінетах амбулаторій).
Доля закриття чекає і на відокремлені лікарські амбулаторії та ФАПи районних центрів первинної медико-санітарної допомоги. Центр ПМСД так само, як і центральна районна лікарня, є монополістом. Його фінансування також залежатиме від кількості підписаних декларацій. І він також почне економити – скоротить витратну структуру віддалених амбулаторій та ФАПів. Адже навіть у цьому випадку він отримає свої гроші за приписаних пацієнтів від НСЗУ – є ФАП у селі чи немає.
Фактично, у маленьких селах, селищах і містечках це призведе до зниження доступності первинної медичної допомоги.
Валерій Дубіль, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 27 серпня 2018р.
