У той час, коли в країні найвищий рівень корупції, тінізації та рейдерства у земельних відносинах, а аграрна політика протягом багатьох років проводилась на користь аграрних олігархічних кланів, а не селянина, уряд не залишає спроб все ж таки протягнути через Верховну Раду законопроект, яким буде відкрито ринок землі сільськогосподарського призначення.
Зрозуміло, що якби не спогади про те, що сталося з попереднім президентом і владою, коли вони пішли проти волі українців, то вказівка МВФ була виконана значно швидше.
Зробивши висновки з роботи «попередників» коаліція, уряд та президент намагаються обхідними маневрами, підміною результатів, відвертою брехнею, все ж таки запустити ринок землі. На це кинуті великі кошти, цілий штат аналітиків, психологів та експертів, які працюють над зміною суспільної думки.
Запущена телевізійна реклама. Яскравий приклад такої фальсифікації — Постанова щодо результатів Парламентських слухань з української моделі розвитку земельних відносин, висунута на голосування минулого тижня.
Наприкінці минулого року Аграрний комітет провів Парламентські слухання «Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі».
На заході були присутні керівники фракцій, окремі депутати, представники уряду та міністерства, керівники великих та середніх аграрних підприємств, представники спілок та асоціацій, фермери, представники місцевого самоврядування, депутати місцевих рад з усієї України.
Всього біля 400 людей. Зала Верховної Ради була заповнена вщент! Розпочались виступи. І переважна більшість виступаючих, окрім поточних проблем, таких як рейдерство, несправедливі судові рішення, які передають їхні врожаї на зберігання третім особам, неврегульованість земельних питань, збереження спеціального режиму оподаткування, державної підтримки малого фермерства… майже одноголосно стверджували – в нинішніх умовах відкривати ринок землі небезпечно і непотрібно.
Тих представників комітету та уряду, які виступили з палкими закликами, що саме зараз потрібно розпочати продаж землі не тільки спокійно не вислухали, а навіть освистали та вигуками з місць показали своє ставлення до цього.
Після проведення слухань буле чергове засідання Комітету на якому «розбір польотів» призвів до «палкої дискусії» і однозначного рішення затвердити не змогли.
Яким же було моє здивування, коли через пів року я побачив, що в проекті постанови в першому пункті результативної частини говориться, що результатом слухань є пропозиція до КМУ внести в парламент законопроект про обіг земель!
Що це? Намагання хоч якимось чином виправдатись перед своїм керівництвом або остання спроба зберегти обличчя? Адже зрозуміло,що і слухання ці були проведені лише для того, аби, як то кажуть, підготувати суспільну думку до «неминучих змін у земельному питанні».
Ще раз повторюю – в залі на слуханнях було до 400 осіб. І напевне жоден з них не чув, що потрібно звернутись до КМУ з прохання терміново розробити законопроект про обіг земель.
До речі, аби не бути голослівним, для тих хто все ж таки зацікавиться проведенням цього заходу, запропонував би подивитись на сайті комітету стенограму цього заходу. А для тих, хто не розуміє в чому все ж таки справа – поясню: як тільки Верховною Радою буде прийнято закон про обіг земель, мораторій буде автоматично скасовано!
Вважаю, що головним результатом цих слухань є розуміння, що немає ніяких стримувачів для влади, аби зупинити її в досягненні поставлених цілей. Результати будуть підмінятись та фальсифікуватись. Створюватимуться нові, більш лояльні асоціації та спілки.
Платні «експерти» на всіх телеканалах будуть пропагувати відкриття ринку сільськогосподарської землі говорячи про те, що багаті та розвинуті країни Європи торгують землею, і лякатимуть прикладами країн, в яких такого ринку немає. Реклама лунатиме з усіх каналів телебачення та радіо.
Хоча головна інформація про країни, які дозволили в себе продавати та купляти землю — старанно замовчується. Аграрії в цих країнах отримують від держави колосальну підтримку. Наприклад, Польща підтримує малі та середні фермерські господарства в рамках розвитку сільських територій: за кожний гектар — 150 євро, на озеленення (71 євро за гектар), картоплі — (400 євро за гектар), хмелю (480 євро за гектар), овочів (400 євро за гектар). Тваринництво також дотується: за кожну голову корови — 69 євро, вівці — 25 євро, кози — 15 євро. Якщо ти молодий фермер держава сплачує тобі ще100 євро за гектар додатково. Крім цього, існує програма здешевлення вартості придбання тракторів та комбайнів до 80%. Не кажучи вже про кредитні ресурси! Кредит можна віддавати до 25 років при відсотковій ставці 3-5%!
У країнах Європи уряди захищають себе від концентрації великих масивів землі в одних руках або у групи осіб маючи працююче антимонопольне законодавство. Отож, такі країни і мають розвинене фермерство – Польща – 2,5 млн фермерських господарств, Італія – 1,8 млн, Іспанія – 1 млн.
А у нас офіційно в сільському господарстві працюють скромні 52 тисячі сільгосптоваровиробників, з них 39 тисяч фермерських господарств, і ця цифра щороку скорочується.
І замість того, аби розпочати все ж таки підтримувати фермерів — сприяти створенню сімейних фермерських господарств, надавати їм трудовий стаж та податкові канікули для розвитку, не знайшли нічого кращого ніж запропонували продавати землю. Як це допоможе у розвитку малого фермерства — невідомо!
Сьогодні нам вдалось зупинити ухвалення цієї постанови, але намагання якимось чином підмінити думку українців будуть продовжуватись. Не дарма людям заборонили висловити її на всеукраїнському референдумі! Як не допустити цього?
Маємо об’єднатись у захисті української землі і майбутнього нашої країни. Адже країна, в якої відібрали найголовніший, стратегічний ресурс, автоматично стане територією без майбутнього.
Вадим Івченко, народний депутат від «Батьківщини», Лівий берег. Блоги, 23 травня 2017р.
