Усе частіше чую розповіді знайомих, що Києвом знову ганяють «мажори».
А сьогодні побачив черговий пост, мовляв, «мобілізація порушників як покарання – це плювок у професійних військових». І палку дискусію в коментарях з цього приводу. І от, що хочу сказати. Тому що мовчати бракує терпіння. Уже бракує.
Здається, хтось досі не розуміє, що є різниця між «продовжувати жити» і «жити так, ніби нічого не відбувається». Якщо хтось не помітив, забув або просто настільки байдужий: Україна воює. І це не право, це обов’язок суспільства жити одним духом. І працювати на Перемогу. Всім.
У тих, до кого не доходить, можна і треба відбирати автівки, знімати бронь і відправляти на фронт. Нічого образливого для наших захисників в тому не бачу. Нехай риють окопи. Буде з них, хоч якась користь.
Суспільство має бути солідарним. Розслаблятись рано. Ми на війні.
Сергій Тарута, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 13 червня 2022 року.
