Ми, українська молодь, завжди були рушійною силою у суспільстві та першими ставали на захист демократичних цінностей та свобод.
Революція на граніті 1990 року, акція «Україна без Кучми!», Помаранчева революція 2004 року, Революція гідності – все це наші чіткі відповіді на спроби корупціонерів узурпувати владу і протести проти тотального зубожіння нації.
Коли вдарив новий виклик – військова агресія Російської Федерації – більше 200 тисяч молодих людей добровільно і за призовом пішли захищати державу на Схід України.
Близько 4 мільйонів – а це третина від загальної чисельності молоді – стали волонтерами і своєю активною громадянською позицією допомагають боротися з путінською агресію. Переважна більшість молодих людей – більше 6 мільйонів осіб – в останні роки активно беруть участь у різних громадських ініціативах і не залишаються осторонь суспільних проблем.
Проте, на превеликий жаль, молоді люди нині не отримують достатньої підтримки від держави, не мають змоги реалізувати корисні ініціативи та залишаються на одинці зі своїми проблемами. Сьогодні молодіжна політика фінансується за залишковим принципом.
Так, у 2015 році на молодіжну політику було закладено 11 млн грн, а це – 0,9% від загального бюджету Міністерства молоді та спорту України, або 93 копійки на одного молодого українця. Для порівняння: витрати на молодіжну політику в країнах ЄС, зокрема в країнах Балтії, дорівнюють 25-30 євро на одну особу.
Таке легковажне ставлення держави до свого майбутнього – неприпустиме! Сьогодні ми проголошуємо свої вимоги до влади, які стосуються розвитку молодіжної політики в Україні.
1. Повернути до Державного бюджету України 1 000 000 000 грн., який уряд обіцяв виділити на академічні стипендії. Виділити в окремі рядки бюджету видатки на академічні студентські стипендії в межах фінансування закладів освіти МВС, МОЗ та ін.
2. Внести зміни до Податкового кодексу України, відповідно до яких молодим особам протягом року після працевлаштування за основним першим місцем роботи на заробітні плати не нараховується і не сплачується роботодавцем єдиний соціальний внесок.
3. У держбюджеті України на 2017 рік передбачити збільшення фінансування програми «Молодь України 2016 – 2020 рр.» щонайменше на 50%.
4. Для посилення громадянської активності молоді запровадити участь в конкурсах проектів не лише громадських, але і благодійних організацій та молодіжних центрів. Для цього необхідно внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу України.
5. Вимоги бюджетного законодавства щодо реалізації молодіжних програм адаптувати до сучасних реалій, зокрема, в сфері надання послуг (норми фінансування на проживання, харчування, проїзд учасників програм та ін.)
Українська молодь ніколи не була байдужою до того, що відбувається у державі. Тому ми вимагаємо припинити байдуже ставлення до нас і формувати далекоглядну молодіжну політику.
9 листопада 2016 року
Київ, НСК «Олімпійський»
