Величезна подяка дружині Орисі Володимирівні, синам Богдану і Василю за те, що продовжують справу Петра Васильовича у такий непростий для України час.

Під час презентації  книги добрими і яскравими спогадами про Петра Васильовича ділилися представники Івано-Франківської обласної ради, Коломийської районної ради, друзі й колеги.  В онлайн форматі приєдналась і лідер Партії ВО «Батьківщина» Тимошенко Юлія Володимирівна, яка привітала всіх присутніх, поділилася світлими, теплими  спогадами про Петра Васильовича.

Книшук Петро Васильович народився 12 липня 1960 року в селі Космач Косівського району Івано-Франківської області.

З 2007 року очолював Коломийську районну партійну організацію ВО «Батьківщина», яка давала високі показники на виборах, був депутатом обласної ради трьох скликань від партії ВО « Батьківщина» та головою фракції в раді.

З грудня 2016 року обраний головою Матеївецької ОТГ. Найуспішніший голова найуспішнішої громади, з якого брали і беруть приклад усі голови громад.

Добра слава про Петра Васильовича поширилася не тільки на теренах Івано-Франківської області, але й по всій Україні і далеко за її межами.

Людина, яка завжди бажала більшого, кращого – як для сімʼї, так для людей, громади і для всієї України.

Це був невтомний патріот, який щиро любив свою Батьківщину, рідну землю і плоди, які вона дає. О 4 ранку він прокидався, об’їжджав свої поля, спостерігав, як росте пшениця, насолоджувався запахом землі. Він завжди казав, що наша земля пахне по особливому. Його девізом у житті були слова: «Хто рано встає, тому й Бог помагає!» Цю життєву мудрість він передав синам Богдану і Василеві, які продовжують його працю, і коханій дружині Орисі, яка була його надійним тилом.

Бог дарував йому щедру душу, гострий гуцульський розум, розважливість, виваженість і ще багато талантів, які Петро Васильович не закопував, а розвивав. Він був чудовим сином, люблячим чоловіком і прекрасним батьком, керівником, який умів організувати роботу для досягнення належних результатів. Авторитетний наставник, учитель, колега – він був для усіх, як люблячий батько.

Петро  Васильович славився афоризмами, які потім розбирали на цитати, любив музику, мистецтво, особливо гуцульське різьбярство, підтримував літераторів, спортсменів, допомагав талановитим дітям, надавав різноманітну допомогу українським захисникам. Це був великий патріот, меценат, до якого зверталися люди з усього району і він ніколи нікому не відмовляв. Завжди казав, що людина має залишити після себе добрий слід.

Його фермерське господарство продовжує розвиватися завдяки синам і дружині. Храм, який Петро Васильович завдяки залученим коштам збудував у громаді, завжди буде нагадувати про цю світлу і сильну людину. У житті ми зустрічаємо багатьох, але не всіх запамʼятовуємо. Світла памʼять про Петра Васильовича завжди житиме у наших серцях. Поки про людину памʼятають – вона жива…

Покутська і гуцульська земля мали великого, потужного сина!

ВО «Батьківщина» завжди буде памʼятати гідного  однопартійця.

Слава Україні і таким синам українського народу!