Минулого тижня могло б виповнитись 90 років одній особливій людині – безстрашному борцю за українську Донеччину, на ім’я Олекса Тихий.
Але, на жаль, 33 роки тому, в свої 54 роки, політв’язень Тихий помер в тюремній лікарні. Сьогоднішній вечір я провів разом з його близькими та однодумцями на зустрічі, присвяченій пам’яті пана Олекси та відзначенню його ювілею.
Я родом з Донбасу, тож для мене є вкрай символічною постать земляка, видатного українського правозахисника, письменника і педагога Олекси Тихого, який боровся за відродження на Донбасі національної мови, культури і пам’яті.
Під час подій 2014-го року, коли ми з друзями організовували багатотисячні мітинги, щоб довести всьому світу, що Донецьк – це Україна, я відчув усю важливість дисидентського руху для нашої країни і особливо – для її Сходу. Саме це поклало початок для мого більш детального вивчення творчості та біографії Тихого, Стуса та інших визначних борців за свободу думки та поглядів в Україні.
Важливо пам’ятати, що відновлення культури і національної пам’яті Донбасу через вшанування таких постатей, як Олекса Тихий, є не менш важливим, ніж відновлення інфраструктури регіону.
Ми з колегами по парламенту з різних фракцій підтримали звернення активістів з Донецьке товариство імені Олекси Тихого щодо перейменування вулиць у низці міст Донеччини на честь Олекси Тихого. Сподіваюсь, цей процес завершиться у 2017 року і ми отримуємо великий проспект Олекси Тихого, який з’єднає Краматорськ, Дружківку, Слов’янськ та Костянтинівку.
Згодом – за моїм та моїх колег поданням – відзначення ювілею Олекси Тихого було включено до Постанови Верховної Ради України про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017-му році, яку проголосували напередодні Нового року.
Я завжди наголошував на тому, що потрібно боротися за серце і розум людей. Вшанування пам’яті Олекси Тихого – це саме така боротьба і відновлення національної історії Сходу України.
Олексій Рябчин, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 1 лютого 2017р.
