Зустрівся зі Спецпредставником Держдепу США з питань України Куртом Уолкером та послом США в Україні Марією Йованович.
Подякував пану Уолкеру за його візит на Донеччину та дуже сильний меседж про те, що на Донбасі відбувається не заморожений конфлікт, а гаряча війна. Подивимось, як це вплине на сьогоднішні Нормандські перемовини.
Як людину, яка спілкується з переселенцями та часто приїжджає на Донбас, мене попросили розказати про власні відчуття від спілкування з людьми.
У мене було декілька тез для високопоставленого гостя, які я вже висловлював публічно багато разів:
- Наші воїни гідно борються за територію, захищаючи не тільки безпеку України, але й всієї Європи також. Але влада поки що не задіяла й навіть половину ресурсів для боротьби за серця та розуми українців по обидві сторони лінії зіткнення та переселенців.
- У нас обмежені можливості впливати на процеси на окупованій території. Але якщо влада три роки будує зруйновані мости й досі не може вставити нові вікна та відновити пошкоджені війною будівлі на контрольованій території, побудувати гідну дорогу та поєднати Краматорськ з Маріуполем, запустити швидкісний, а не 20-ти годинний потяг з Києва до нашого південного морського форпосту, то щоб не казали політики з екранів телебачення, ми не зможемо показати людям на Сході, що Україна змінюється.
- У нас немає інклюзивної та професійної дискусії щодо policy on Donbas. Проте в нас забагато politics on Donbas. Як стосовно законопроектів щодо статусу Донбасу, так і стосовно висловлювань вищого керівництва держави.
- Ми програємо комунікацію не тому, що досі не заглушили сигнали пропагандистських каналів на підконтрольній нам території. У всіх документах починаючи з мінських домовленостей і закінчуючи запропонованими варіантами законодавчих змін щодо статусу Донбасу, люди не бачать головного – себе.
Люди не розуміють, чи повернуться вони колись додому до українського Донецька та Луганська завдяки цим документам, чи треба інші домовленості, чи збереже їх робоче місце законопроект про статус територій, чи ні.
Люди чекають дії та ясність, а не політизацію питання.
- Переміщені ВНЗ Донбасу та Криму можуть слугувати інструментом реінтеграції та потребують підтримки. Однак поки у нас відбувається активна фаза бойових дій і не звільнені заручники, то говорити про реінтеграцію неможливо.
На жаль, без посилення міжнародного тиску змусити Кремль виконувати власні обіцянки не можливо.
Мені здалось, що Спецпредставник Держдепу США по Україні доволі швидко увійшов в курс справ, та вже намагається заглиблюватися у деталі.
Ми почули дуже сильні сигнали підтримки України та готовність адвокатувати більш жорсткі санкції за невиконання взятих Кремлем на себе зобов’язань.
Але всі присутні також погодились, що ніхто не зробить за Україну наше домашнє завдання, яке пов’язане з боротьбою із корупцією, реформуванням країни та посиленням боротьби за серця та розуми українців.
Олексій Рябчин, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 24 липня 2017р.
