Нещодавно у Києві лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко представила Новий курс України. Аналогічно на місцях буде презентовано бачення розвитку у розрізі територій. Про те, коли львівська «Батьківщина» представить свій план розвитку Львова та Львівщини, про основні проблеми, що потребують вирішення, та хто хоче знову потрапити під передвиборчу парасольку партії, рейтинг якої зростає – в інтерв’ю із головою Львівської обласної партійної організації ВО «Батьківщина», в.о. голови Львівської міської «Батьківщини» Михайлом Цимбалюком.
«Завдання наших партійців – допомогти жителям Львова»
– Пане Михайле, відомо, що після виборів 2015 року «Батьківщина» не потрапила у Львівську міську раду. Як наслідок, було розпущено міську організацію. Що відбулося далі? Чи вдається зараз впливати на події у місті, не будучи представленими у міській раді?
– Це було дуже серйозне випробування для «батьківщинівців» міста Львова, які вперше за останні каденції не потрапили у міську раду.
Після того були зроблені висновки. Замінені практично усі керівники районних партійних організацій міста Львова, оновилося бюро, залишилися люди, які є принциповими і справжніми членами партії, дотримуються статуту і сповідують ідеологію, яка є в цьому документі. Окрім того, ми залучили багатьох нових людей. Дуже приємно, що прийшла велика кількість молоді. Майже усі керівники районних партійних організацій Львова – молоді люди. Ми очікуємо, що у наступній каденції Львівської міської ради – чи це будуть строкові чи дострокові вибори – будемо представлені потужною командою фахівців, які вже сьогодні активно працюють на своїх округах. Ми не робимо з того таємниці, що ВО «Батьківщина» готується прийти до влади на всіх рівнях, і маємо кандидатів, активістів, небайдужих людей, які вже вирішують проблеми жителів Львова – не піар-акціями, а конкретними справами: коли забудовники не враховують позицію громади, будують, не маючи потрібних документів, коли лікарі-стоматологи зверталися до нас з проханням захистити комунальну стоматологію у Львові. Звертаються люди, які просять захисту від безчинства влади – як місцевої, так і центральної. Наші активісти, партійці своєю скромною працею від найменшого – змусити ЖЕК зробити ремонт у під’їзді, і до великого – коли, йдеться про перспективу, змушують владу виконувати свої прямі обов’язки.
Завдання наших партійців – допомогти жителям. Якщо такі кроки вдаються, то, звичайно, виборці у майбутньому зарахують це нашим активістам, і вони мають шанс представляти громаду у міській раді і вирішувати більш серйозні питання.
– То партійні осередки «Батьківщини» у Львові діючі? Туди люди можуть звертатися?
– У кожному районі Львова відкриті громадські приймальні – постійно діючі офіси. Громадяни приходять туди щоденно. Звичайно, не завжди наші партійці можуть людині щось вирішити, але надати юридичну консультацію, роз’яснення, допомогти оформити заяву чи інше – це робимо, у тому числі із залученням депутатів обласної ради.
«Не можна господарку перетворювати у політику»
– Якою є позиція «Батьківщини» відносно політики міського голови Львова – підтримуєте його дії, чи навпаки – перебуваєте в опозиції?
– Ми поважаємо думку міського голови і завжди підтримуємо усі ідеї, реалізовані його командою, міською радою, які йдуть, наголошую, на користь громаді. Коли його активно критикувала провладна партія за проблему сміття, ми також були незадоволені, бо живемо у Львові, але спільно шукали вихід із цієї ситуації і пропонували, що можна зробити. А в результаті усі містяни і вся Україна відчули, що це був політичний піар-хіт – щоби понизити рейтинг міського голови і показати, що нібито партія влади БПП вирішила проблему. Але вийшов дуже неприємний сюрприз: піднялися тарифи на вивезення сміття, досі не збудований і навіть немає натяку на будівництво сміттєпереробного заводу, проблеми у Грибовичах тихенько забули. Ставимо питання до обласної влади: а куди вивозиться сміття? Виявляється, туди ж, куди вивозила і міська влада – Миколаїв, Золочів, Червоноград, де домовляться. А часом водії скидають сміття десь по дорозі. ЛОДА, окрім публічних піар-акцій щодо проведення конкурсів, немає конкретного вирішення проблеми. Не можна господарку перетворювати у політику.
Сьогодні міська господарка Львова у непростій ситуації. Центральна частина міста – 100-літні проблеми: як тільки негода – усе заливає і все пливе у місті, до зими міська влада шалено готується, а сніг випадає зненацька – бачимо нерозчищені тротуари, немає техніки. Але ми не вважаємо своїм обов’язком тільки критикувати. Вважаємо, опозиція має вчитися на помилках влади і пропонувати своє бачення розвитку ситуації на майбутнє, коли прийде до влади, і мати для цього, окрім політичної волі, фахівців.
– У темі сміття ви більше критикуєте обласну владу, але міський голова Львова вже третю каденцію на посаді – чи були конкретні кроки у вирішенні проблеми? Зокрема, за останні два роки після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі, чи бачите конкретні дії з боку міської влади?
– Я не хочу тут розділяти міську і обласну владу. Я ставив це питання у 2011 році, коли очолював ОДА. Просто Грибовичі були вигідні усім – насамперед, міській владі. Але без політичної волі міської влади, особисто міського голови, без доброї волі центральної влади – не збудувати сміттєпереробний завод європейської моделі. Такий бізнес-проект розраховується на сміття. Якщо це буде робити центральна влада, а Андрій Іванович міське сміття не дасть на завод, він перспективи не має і його ніхто будувати не буде. Є зворотній бік – сам міський голова коштом міського бюджету таке підприємство не збудує. У багатьох європейських країнах є партнерство місцевої і центральної влади у цьому питанні, плюс до цього питання долучають бізнес.
Нема в Україні державної політики у сфері ТПВ. Влада попередня і теперішня перетворила Україну у суцільний смітник. Потрібно, щоб центральна влада в особі Кабміну дала гарантії для будівництва заводу, а міська влада зобов’язалася давати сміття.
– Окрім сміття, серйозно турбує львів’ян проблема громадського транспорту. Як вийти з цієї катастрофи?
– Це справді катастрофа. Вважаю, місцева влада разом з центром мають взяти на себе відповідальність за нищення Львівського автобусного заводу, адже це відбулося при потуранні та байдужому спостеріганні міських чиновників. Територія заводу забудовується. Міська влада і обласна тішаться квадратними метрами, які здаються в експлуатацію. Але потрібно думати на роки: а чим будуть займатися жителі спальних районів, де нові робочі місця…
Міська влада не повинна іти на повідку у приватних перевізників і тішитися, погоджуючи тарифи, а має контролювати. Ми бачимо, як на ходу відлітають колеса, випадають діти… І це вже стало жахом. Якщо Львів – європейське місто, то потрібно дивитись не тільки на туристів, а й дбати про комфортність проживання львів’ян. Бо, на жаль, міська влада так захопилася проведенням свят пампухів та інших, що забула, що львів’яни, як правило, не ходять на ці заходи, а думають, як вижити і де заробити.
Європейські міста можуть похвалитися тим, що у них безплатний проїзд у транспорті загального користування… Я за конкуренцію, але має бути стабільне комунальне підприємство міста, яке на ґрантові, кредитні кошти закупить сучасний транспорт і створить конкуренцію приватникам. Вірю, що Садовому вдасться оформити кредити і придбати комунальний транспорт.
Раніше автопідприємства були одними із стратегічних підприємств. Там були найкращі водії із найкращою зарплатою, була система контролю випуску і повернення транспорту. Сьогодні міську владу цікавлять тільки контролери.
Наша політична сила давно говорила про те, що треба монетизувати пільги і субсидії, бо вони є приниженням людини. Але неправильно те, що держава скинула це на місцеві бюджети.
– На сесії Львівської облради депутати від «Батьківщини» були проти реорганізації санаторної школи-інтернату у Винниках…
– У нас чітка позиція щодо шкіл-інтернатів – їх потрібно реформувати. Але реформувати, а не розформувати. Те, що відбувається у сфері освіти Львівщини, не те що не витримує жодної критики, а лякає своєю бездушністю, непрофесійністю, не стратегічним мисленням.
Інтернатна система вичерпала себе як радянський пережиток. Коли я очолював департамент кримінальної міліції у справах дітей МВС (2005-2006 рр), ми вивчали світовий досвід. Англійці, шведи казали: розформовуйте тоді, коли у школі-інтернаті залишиться 10 дітей і 50 осіб обслуговуючого персоналу. І ці десятеро дітей мають обрати між родинами чи будинками сімейного типу, тобто усі вони мають бути влаштовані. У школі-інтернаті у Винниках є понад 400 дітей.
Я особисто їздив туди подивитися. Потрібно реформувати, але поетапно. Зупинити прийом у школу-інтернат і зачекати, коли ці діти завершать навчання. Наші опоненти – департамент освіти ЛОДА і представники деяких політичних сил – кажуть, що там діти 5 разів у день харчуються. То виявляється, чиновники ОДА і обласної ради вважають, що діти забагато їдять. Вони кажуть, що деяких дітей туди привозять на «Мерседесах». Але якщо у благополучній родині народилася дитина з вадами дихання, то, мабуть, немає різниці. Не можна вважати це основним критерієм.
Сказали, що будуть створювати там науковий ліцей. А покажіть положення… Я бачив, яка там прекрасна земля – декілька гектарів поблизу об’їзної дороги Львова. У 2011 році вже одні бізнесмени робили спробу її забрати…
Мене не переконали чиновники ЛОДА, що треба саме таким чином реформувати. Те, що роками переходило з центральних міністерств у комунальну власність – вони хочуть роздати, вкрасти і розпродати… Там є дуже багато запитань. Є претензії і до адміністрації школи – не треба чекати зверху, а ініціювати реформування. Щоб не травмувати дітей, треба було ще з минулого року припинити набір, завершити процес навчання і тим часом створити щось нове.
Іще одне: освітній департамент ЛОДА на цей рік не передбачив на цю школу фінансування захищених статей – комунальні платежі і зарплата. Але це стаття кримінального кодексу… І про що це свідчить? Ще минулого року у високих кабінетах було вирішено долю цієї школи-інтернату.
«Запропонуємо бачення, як можна розвивати Львівщину»
– Нещодавно лідер вашої партії Юлія Тимошенко представила Новий курс України. Чи маєте курс розвитку міста Львова і які ключові тези?
– Мене приємно вразило, що Юлія Володимирівна зовсім по-іншому запропонувала погляд на будівництво і управління державою – із залученням громадянського суспільства. Це не велосипед, а те, що в інших державах вже працює, єдине, що нам потрібно зробити це згідно наших українських реалій. Юлія Тимошенко запропонувала правила гри у всіх напрямках. Вона буде презентувати програму розвитку по областях, зокрема, у розрізі територій.
– Тобто, буде представлене бачення розвитку Львова та Львівщини? Коли це буде?
– Впевнений, що це буде цього літа. Зараз запрошуємо до роботи науковців, економістів, тих, хто займається стратегією розвитку – небайдужих людей, які реально можуть не тільки розказати, а й провести певні розрахунки. Бо, зрозуміло, кожна річ має мати економічно-фінансове обґрунтування. Ми запропонуємо бачення, як можна розвивати Львівщину.
Окрім того, Юлія Володимирівна хоче активно залучити науковців Львівщини з вишів, де працюють кафедри історії держави і права для спільної роботи із напрацювання нової Конституції. Ні для кого не таємниця, що діюча Конституція виконала свою роль. Відкриваємо будь-яку статтю, де держава гарантує, а насправді вона вже нічого не гарантує. Коли не виконується основний закон, не можуть підзаконні акти виконуватися.
– Виступ пані Тимошенко розкритикували за те, що не було висвітлено тему війни…
– Це неправда. Я дивився виступ від початку до кінця – вона казала про війну. Декілька разів казала про те, що Крим і Донбас є українськими… Як на мене, лідер партії зробила дуже сильну річ – вона не критикувала владу, максимально від цього відійшла, а казала про те, як має бути, як вона це бачить. Паралельно з процесами, які відбуваються на базі Мінського формату, після виборів Президента, потрібно повернутися до Будапештського меморандуму. Юлія Тимошенко наголосила, що треба думати про Донбас не як про окуповану територію, а як про українську землю, варто не забувати і про два мільйони біженців, які свій захист та майбутнє шукали в Україні і тим самим спростували міфи про «проросійський Донбас».
– На вашу думку, чи достатньо держава приділяє уваги вирішенню проблем учасників АТО, які повертаються з війни?
– Не достатньо. Прикро, що вкотре ми побачили, як місцева влада під виглядом учасників АТО роздає «золоту» землю невідомо кому. Скандал відбувся у ЛОДА.
До міського голови Львова питання: чому у Львові досі немає пам’ятника людям, які загинули на Майдані та у війні на Донбасі? Уже по райцентрах повідкривали, а у Львові немає. А львів’яни були першими на Майдані…
Сумно, що ми стаємо черствішими. Є неповага до учасників АТО всюди – на вулиці, у транспорті. Немає державної політики, яка би мала стимулювати підприємства брати на роботу учасників АТО. У нашій області немає великого центру реабілітації цих людей.
Запитання до Президента і центральної влади: що з обіцянкою, яка була перед виборами, що 1 тис. грн у день буде отримувати військовий? Якщо би дали таку зарплату військовослужбовцю, велика кількість би не звільнялася…
«До виборів виховаємо свого кандидата в мери Львова»
– Пане Михайле, щоби втілити усі задуми і плани, потрібно мати реальну владу, зокрема, у місті. Чи буде «Батьківщина» претендувати на посаду міського голови Львова на наступних виборах?
– Я впевнений, що ми до місцевих виборів виховаємо свого достойного кандидата. Багато є пропозицій від людей, які блукають чи дрейфують від одної політичної сили до іншої. Коли рейтинг партії зростає, вони завжди біля неї. Сьогодні, коли рейтинг «Батьківщини» значно зріс, біля нас крутиться багато тих, хто хоче отримати політичну парасольку від «Батьківщини», щоби тільки пройти: той у Верховну Раду, а той на мера.
Вважаю, у нашому середовищі є багато достойних людей. Розуміємо ризики і виклики, але однозначно підготуємо людину, яка запропонує Львову таке майбутнє, якого вартують наші жителі.
– У ЗМІ з’явилася інформація про те, що нардепи Дубневичі можуть повернутися у львівську «Батьківщину» і нібито вони за дорученням Тимошенко курують партію у Львівській області. Чи це дійсно так?
– Ні. В області я обраний легітимний голова обласної організації. Найближчим часом не планую іти з цієї посади. Це для мене перша політична сила. Раніше я не був представником жодної партії і вважав це своєю перевагою. Курує область одна людина – Юлія Тимошенко. Те, що багато-хто хоче повернутися, примкнути – ми не робимо з цього таємниці. Насправді, сьогодні охочих багато – одні мріють, інші роблять певні кроки. Є конференція, бюро партії – є принципова позиція людей, які багато років у партії. Тут не все так просто – хоче хтось чи не хоче.
Тому ця інформація… Мені вже дехто навіть телефонував і співчував. Я сказав: хтось не дочекається. Я себе комфортно почуваю, і змістити керівника обласної партійної орагнізації не так просто. З іншого боку, мені приємно, що багато-хто хоче повернутись. Бо коли я тільки став керівником партійної організації, черги не було. Приємно, що у тій черзі є патріоти, фахівці, які можуть стати кращої владою ніж та, що є сьогодні.
Розмовляла Наталія Степанів, ZIK, 21 червня 2018р.
