Остання соціологія групи «Рейтинг» щодо політичних партій, які теоретично могли б потрапити до нового складу Верховної Ради України, свідчить, що партія так званого успішного очільника Кабміну Володимира Гройсмана «Українська стратегія» набирає 1,4% голосів виборців.
Ці цифри – справжня оцінка багаторічної роботи Гройсмана на посаді прем’єр-міністра. Українці дійсно зневірилися у минулій владі, надавши на президентських виборах величезний кредит довіри, новим обличчям у політиці. Володимир Зеленський під час інавгураційної промови зробив чіткий натяк про відставку Уряду, за результатом чого показово була написана заява очільника Кабміну. Тут варто наголосити на слові «показово», бо Володимир Гройсман вже роками «у спайці» з Петром Порошенком, а відтак останні роки мав підтримку провладної частини депутатського корпусу парламенту. А отже, у підсумку, цілком прогнозовано народні обранці не погодили його відставку. Бо коли ми говоримо про Уряд Гройсмана насправді де-факто – це Уряд Порошенка – саме депутати колишнього президента та Яценюка не голосували за його відставку…
У процесі спільних маніпуляцій колишнього президента, кабмінівців і парламентарів на якість роботи Уряду і його рейтинг ніхто не зважає. І складається враження, що головне завдання цих показових ігор – залишити надійний передвиборчий майданчик для політичної сили Гройсмана напередодні парламентських виборів. Хоч і малоймовірно, що це допоможе Гройсману, адже за роки його прем’єрства дуже важко знайти здобутки, якими можна похвалитися.
Замість дій і якісних показників очільник Уряду і надалі продукує тонни обіцянок. Тепер Гройсман, мабуть, вважаючи себе вічним прем’єр-міністром, говорить про те, що всі обласні центри України до 2021 року будуть з’єднані якісними автошляхами. Навіть пожалівся, що сам міняв два автомобільні колеса через вибоїни на дорогах. І такі скарги уже є верхом абсурду, адже саме за такі проблеми на дорогах відповідальність несе Кабмін. Комічною є ситуація, коли на основних магістралях країни встигли розмістити «інформаційні таблички», що дороги ремонтують з ініціативи Уряду Гройсмана, а автомобільне покриття так і не взялися ремонтувати… Навіть у тому, що ділянка дороги між Хмельницьким та рідною Вінницею не ремонтована він звинуватив… китайців… Цікаво – кого після своєї відставки Гройсман звинувачуватиме в розвалі економіки країни – поляків, які керують нині «Укравтодором» (Славомір Новак) чи американців, які «опікуються» медичною галуззю країни (Уляна Супрун). Основне, щоб у підсумку не вийшло – як у непрофесійного оперативника, який у розкритті злочину вийшов сам на себе.
Ще одним майданчиком для політичного піару Володимир Гройсман цього тижня обрав «Укрзалізницю». Мовляв, не задоволений станом пасажирського рухомого транспорту. Наголошую, що ця проблема не нова, про неї говорять постійно і часу для її вирішення було предостатньо, але ні – не вистачило наполегливості, мужності і бажання щось змінювати. Не було цього бажання й у низці розпочатих реформ, які так і не отримали логічного завершення.
Маючи дуже негативне запліччя Володимир Гройсман таки звертається до українців з проханням дати йому ще п’ять років, аби закінчити усі державні (мається на увазі приватні) справи. Але якщо ґрунтовно проаналізувати діяльність уряду, то стає надто очевидно, що результат роботи – низка проблем і мінімум досягнень. Ні старі, ні нові проблеми Кабмін не вирішував і не збирається цього роботи, а натомість просто грається у політику, забуваючи насамперед про господарську роботу. Бо як можна назвати, наприклад, візит Гройсмана до Червонограда щодо заборгованості зарплат для шахтарів (його вистачило лише на березень) – проблему можна було вирішувати й раніше – не з наближенням виборів.
…Наслідуючи свого «патрона» по політиці та бізнесових справах – Петра Порошенка (який в останні дні на посаді змінював керівників Нацради, суддів, роздавав нагороди) Гройсман й собі, не відстаючи від трендів, вирішив створити новий орган влади – Державну службу України з етнополітики та свободи совісті. На цю структуру передбачено 51 державний службовець і річні витрати на суму 25 мільйонів гривень. Втім попри символічну назву служби – свободи совісті цьому політику потрібно пошукати…
Володимир Гройсман, перебуваючи на посаді, заявляє про свою опозиційність до нинішнього Гаранта Конституції та обіцяє таким чином впливати на розбудовчі процеси в країні. І залишається відкрите питання: хто ж нестиме юридичну відповідальність за сумнівні кадрові призначення, економічні кризи та відстоювання урядовцями власних приватних інтересів? Бо за європейською політичною традицією, після зміни президента так звана більшість у Раді мала би задовільнити відставку Гройсмана, але ні – в країні й надалі вертикаль влади залишається за Порошенком.
Михайло Цимбалюк, голова Львівської обласної партійної організації ВО «Батьківщина», Facebook, 13 червня 2019р.
