За останнє рятівне коло впродовж останніх тижнів намагається ухопитися не надто професійний плавець в українській політиці – очільник уряду Володимир Гройсман. Коли рівень довіри українців до прем’єр-міністра опустився до менше ніж 2% його політтехнологи просто вирішили заклеїти Україну бордами на кшталт «Знаємо, віримо, діємо».
До речі, походження цих бігбордів викликає сумніви, бо жодних вихідних даних на них немає – з цього приводу спостерігачі за виборчою кампанією вже звернулися до правоохоронних органів.
Щодо Володимира Гройсмана та його «команди», то українці вже знають як «вони» вміють і якими методами «вони» діють… За роки його прем’єрства жодного справжнього поступу у будь-якій сфері життя країни так і не відбулося. А нинішній кандидат в народні депутати, перший номер у списку «Української стратегії» на час виборчої кампанії так і не наважився піти у відпустку, а продовжує використовувати урядовий майданчик для власного політичного піару.
Без сумніву, що шанси на подолання 5-тивідсоткового бар’єру партії Гройсмана досить мінімальні, тому очевидно, що він буде йти на неординарні кроки на своїй нинішній посаді. І робитиме це із розумінням, що «розгрібати» наслідки цих рішень будуть вже інші. Уже зараз ми маємо певні ознаки незвичайності популістської стратегії Гройсмана: посеред спекотного літа, коли до парламентських виборів лишилося менше місяця, Уряд перейнявся… зниженням тарифів на тепло.
На останньому засіданні Кабміну прийняли ще одне рішення – про підвищення з 1 липня пенсій українцям з тривалим трудовим стажем (жінки – понад 30 років, чоловіки – понад 35), які мають невеликий розмір пенсійних виплат. Підвищення має торкнутись приблизно 2,5 млн українців, середня пенсія яких тепер становитиме не менше 2 тис. грн. На реалізацію цього плану потрібно додаткових 643 мільйони на місяць при дефіцитному Пенсійному фонді. Уряд подає це як черговий етап перерахунку пенсій і таким чином, очевидно, розраховує отримати додаткових кілька відсотків підтримки і мати гарантію проходження до парламенту.
На скільки ще «подарунків» розщедриться турботливий прем’єр-«стратег» у найближчі три тижні, можна лише уявити. Але знову ж таки варто розрізняти господарські та політичні обіцянки Гройсмана і, на жаль, перших набагато менше…
Тим більше, нинішня влада починає пожинати так звані напрацювання своїх попередників. Так, те, що до складу ПАРЄ повернули Росію – це провал української дипломатії, а особливо міністра закордонних справ України Павла Клімкіна. І це не перший його «прокол» на міжнародній арені – в нашої країни погіршилися відносини з Угорщиною, Польщею…
Ще один «професійний міністр» Уряду Гройсмана – глава Міненерго Ігор Насалик. Складається враження, що енергетики-бодібілдер просто відпустив свій напрямок у вільне плавання і ним зараз хаотично керують українські олігархи.
Уся ця якась аж абсурдна розслабленість урядовців передовсім б’є по кожному українцю. Напередодні, з робочим візитом побував у шахтарському Червонограді. Проблеми цього міста незмінні вже впродовж багатьох років – низька престижністю праці гірників, затримки з виплатою зарплати і погані умови роботи під землею. Так, станом на 1 липня цього року сума заборгованості львівським шахтарям становитиме уже 300 мільйонів гривень, а загалом по Україні – приблизно 1 мільярд 130 мільйонів гривень.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості разом із Мінекономіки під контролем Кабінету Міністрів України повинні були б напрацювати пропозиції як розблокувати платежі на підприємствах вугільної промисловості та викорінити корупційні явища в галузі, щоб врешті-решт погасити заборгованість із заробітної плати та дати змогу державним шахтам працювати в нормальному режимі. Але роботи цього здається ніхто не збирається і алогічні процеси в галузі тривають.
На підтвердження цих слів наведу банальні цифри: зараз вугілля реалізовується за вартістю 2800 грн за 1 тонну. Середня собівартість по державних підприємствах Львівщині – 3500-4500 грн. Відтак, назріває питання – як можна в таких умовах виживати?
Є ще одна проблема – абсурдність логістики у збуті вугілля: «чорне золото» з Львівсько-Волинського басейну поставлялось на Трипільську ТЕС, що за 560 кілометрів від Червонограду, в той же час ДТЕК Ахметова, поставляє вугілля на свої Добротвірську та Бурштинську ТЕС з Павлоградських шахт, що теж належать ДТЕКу. Така логістики лише зайвий раз доводить, що внутрішні бізнесові інтереси в нашій країні значно переважають інтереси самої держави.
Це лише один із напрямків, яким опікується Кабмін і, як бачимо, таке господарювання призводить до поступового закриття шахт, яке в майбутньому може призвести до повного знищення вугільної галузі країни.
Вважаю за необхідне поділитися ще однією рефлексією за підсумками поїздки до Червонограда. Нині Володимир Гройсман серед своїх здобутків називає процес децентралізації. Мовляв, немалі гроші залишаються у місцевих бюджетах, але по факту – все не так. Зокрема, в Червонограді назріла велика проблема з якістю питної води. Третина водотрубопровіду міста підлягають терміновій заміні, бо мешканці міста отримують зі своїх кранів неякісну, з осадом жовту воду. Так, бюджет міста Червоноград – близько 600 мільйонів гривень. Вартість заміни мереж водопостачання – близько 220 мільйонів гривень. А щоб реалізувати цей проект потрібно, наприклад, рік не виплачувати зарплат вчителям, медикам, бібліотекарям й іншим державним установам. Такі поверхневі наслідки децентралізації і Червоноград – не єдиний населений пункт країни, який залишився зі своїми проблемами наодинці.
Але навряд чи Гройсман зможе оцінити глобальність проблем, до яких призвело його урядування, бо в нього в родині все виглядає доволі непогано – згідно із декларацією, у його користуванні є 4 земельні ділянки у Вінниці, 2 житлові будинки, 2 нежитлові та вбудовані прибудови, а також 3 магазини. А ще у Вінниці урядовець володіє 6-ма квартирами у спільному володінні із донькою та дружиною. Сама ж донька Гройсмана напередодні отримала посвідку на проживання у Великобританії. Ось і весь Гройсман, який відчуває проблеми кожної української родини – 14 мільйонів українців перебувають за межею бідності.
Михайло Цимбалюк, голова «Батьківщини» на Львівщині, Zaxid.net, 2 липня 2019р.
