Зрізати не можна залишити – де поставити кому, вирішує влада.
Карпати лисіють. На жаль, із кожним роком спостерігаємо як вільні площі з’являються в українській частині нашого національного природного скарбу.
Нинішня влада декларує, що у перспективі гори можуть стати східноєвропейськими Альпами, проте боляче і сумно спостерігати, як навіть обабіч трас уже видніються порожнини, а гори все менше димлять…
Днями мав нагоду проїхатися західними областями нашої держави і на власні очі переконатись, що попри красиві слова та декларації керівництва держави наша гордість втрачається все більше.
Карпат стає менше, вирубка лісу йде шаленими темпами, зокрема із експортом на Європу.
Оминаючи місцеве населення, яке займається рубкою лісів для власних потреб, із сумом констатую, що державної політики зі збереження Карпат на сьогодні не бачу. Адже ліс може вберегти і західні області України від підтоплень житлового сектору та руйнації інфраструктури карпатського регіону.
Чи то на словах, чи то на ділі, але цього тижня прем’єр-міністр нарешті вирішив установити, скільки вирубано лісу, скільки експортовано і скільки державою втрачено коштів унаслідок цього. Ба більше – в уряді вже у вересні обіцяють назвати найбільших контрабандистів української деревини. Тобто наміри звучать більш аніж серйозно.
Принаймні складається враження, що таким чином керівник уряду хоче очолити «темні» процеси… Нелогічним у владній псевдоборотьбі з вирубкою лісів є рішення президента ветувати законопроект №5495, який передбачає введення кримінальної відповідальності за контрабанду деревини. У документі прописано обмеження річного обсягу заготівлі необроблених лісоматеріалів 25 млн м³ на період дії мораторію на експорт та введення кримінальної відповідальності за нелегальне вивезення лісу.
Але, мабуть, це не першочергове завдання гаранта Конституції України, він же хоче зберегти попередні домовленості з європейськими партнерами.
Не секрет, що на контрабанді деревини завжди збагачувалися як місцеві, так і столичні князьки.
Цікаво, чи можновладці у Києві й досі заплющували б очі на проблему українських лісів, якби одна з британських неурядових організацій у своїй доповіді не вказала, що з України до країн ЄС імпортується більше незаконної деревини, ніж із будь-якої іншої держави світу.
Дані просто вражають – експорт деревини минулого року перевищив мільярд євро, а за останні чотири роки обсяг українського експорту зріс на 75%.
Тут варто наголосити, що парламент на 10 років заборонив експорт лісоматеріалів у необробленому вигляді, але після запровадження мораторію великі компанії через посередників використовують необроблену деревину під кодом «паливна». Погодьтеся, що для експорту деревини потрібна повноцінна корупційна система: інспектори, котрі не помічають вирубки, митники, юристи, які допомагають оформити продаж лісу іноземним компаніям, місцева влада, яка чомусь вперто не помічає цього процесу. У цьому ланцюжку також є й «Укрзалізниця», яка на пряму підпорядковується прем’єр-міністру, і, відповідно, в ідеалі проблем із пошуку контрабандистів не мало би бути, але чомусь усе не так…
На вершині цієї системи, безумовно, перебувають чиновники найвищого ешелону, які сидять у київських кабінетах і спокійно рахують черговий заробіток. Ліси цих людей не хвилюють, як і повені, як і погіршення екології, бо при вдалих оборудках вони дадуть собі раду у житті, а горе тисяч українців – це вже якось не їхнє діло…
Додам ще один цікавий факт: останнім часом керівники лісгоспів часто не мають чим виплачувати заробітну плату своїм працівникам. У підсумку такі підходи в роботі лісового господарства просто нівелюють основне призначення лісника – збереження насаджень…
Тим більше, що Державне агентство лісових ресурсів працює без керівника, і це є черговим підтвердженням того, що в цій галузі багато проблем та панує безгосподарність…
У цьому відомстві складається враження, що забули про ті ліси, які хворіють і гинуть (у Карпатах проблема зі смерекою, по всій країні – із сосною). Їх потрібно вирубувати, аби зупинити цей процес.
Утім, у цьому не зацікавлені, бо ціна хворого лісу – мінімальна… Тому для мене трохи абсурдно чути, коли нинішня влада, яка впродовж останніх років дійсно могла показати приклад, як боротися з корупцією, наприкінці своєї роботи починає нібито працювати… Ми вже мали сумний приклад боротьби з незаконним видобутком бурштину на Рівненщині та Житомирщині – навести лад там обіцяли ще три роки тому.
Багато чули й про так звані чорні сотні на митниці, результатів їхньої роботи також ніхто не зауважив. А тепер влада взялася за контрабанду лісу і, дай боже, щоби хоча б це питання вона довела до логічного завершення, звісно, якщо встигне… Перед тим, як робити гучні заяви (а це нинішні чиновники вміють як ніхто), потрібно передовсім побороти корупцію.
Соціологи дослідили, що 83% українців вважають антикорупційну боротьбу в Україні неуспішною і лише 9% бачать певні успіхи.
Вивіз лісу за кордон – це лише частина корупційного цілого, яке, на жаль, успішно існує в нашій країні.
А нинішній владі варто навчитися менше говорити, а більше слова втілювати у конкретні справи. За такі безчинства потрібно відповідати, і коли прем’єр-міністр розповідає, що на нього зійшло чергове прозріння, то в українців виникає логічне запитання – а що ж досі засліплювало очільника уряду?
Михайло Цимбалюк, голова Львівської обласної партійної організації ВО «Батьківщина», ГОРДОН, 25 липня 2018р.
