Минуло півроку, як між Україною та Європейським Союзом офіційно запрацював спрощений режим перетину кордону.
У Державній прикордонній службі країни відрапортували – за шість місяців 355 тисяч громадян України скористалися безвізом. І ніби, на перший погляд, є чим тішитися: Європа стала ближчою до України, старий рудимент «залізної завіси» розсипався, ми отримали змогу бути частино цивілізованого світу. Проте надто часто українці перетинають кордон для того, аби більше не повернутися, низький економічний стан нашої держави, часто жалюгідна заробітна плата і шалені ціни на комунальні послуги й продукти першої необхідності змушують використовувати безвіз як «квиток в один кінець» в пошуках кращої долі.
Міграційні тенденції посилює також молоде покоління, яке все частіше прагне навчатися за кордоном. І причиною часто є не краща освіта, а можливість надалі залишатися в ЄС.
Багато спілкуюся з молоддю і все частіше чую їхнє вперте бажання залишити країну, бо тут їм не допомогли, не вмотивували, не підказали чи не скерували. А часто навіть навпаки – нахабно перешкодили реалізовувати свої ініціативи. І щонайприкріше – молоді хлопці та дівчата, які могли б розбудовувати Україну, просто розчарувалися у людях і втратили надію на те, що може найближчим часом щось в нашій країні змінитися.
Мінімальна зарплата, яку пропонує наша влада, чи не втричі менша за суми, які можна заробити за кордоном. А якщо врахувати інфляцію і шалені кошти, які необхідно витрачати навіть на їжу, – заощадити в Україні вкрай важко. Прикро чути і те, що старшокласники мріють здобувати вищу освіту у Польщі, Чехії, Німеччині, Угорщині. Європейська освіта – це чудово, але знову ж таки все залежить від мотивації: якщо молодь має запит на знання, який не можуть задовольнити українські ВНЗ, і може здобути їх закордоном, то це добре. Але надто часто наші юні співгромадяни їдуть не «кудись», а «звідкись» – з України.
Проблема еміграції зараз надзвичайно велика для нашої держави. Це гостро відчувається у суспільстві, адже, згідно з опитуваннями, кожен третій студент мріє в подальшому працювати у Європі. На цьому фоні влада і надалі продовжує просто заплющувати очі на проблеми, все активніше упроваджуючи «реформи», які нівелюють важливість українця як окремої одиниці суспільства, важливість людини для країни.
Державна служба зайнятості повідомляє, що п’ять мільйонів українців виїхало на заробітки за кордон, та експерти наголошують – і я з ними погоджуюся, що насправді трудових мігрантів щонайменше вдвічі більше. Якось навіть фізично важко наводити приклад того як «Вчитель року» України переїхала до Лондона і там доглядає за літньою людиною.
Це один з багатьох тисяч прикладів, коли інтелектуальне багатство країни вимушене шукати кращого будь-де, але в не в своїй рідній країні. У результаті вже невдовзі в Україні просто не залишиться високоякісних фахівців, не буде працівників, нікому буде сплачувати податки, настане колапс всієї системи. Дозволю собі нагадати, що нині 10 зайнятих українців забезпечують 12 пенсіонерів, а отже, масова міграція також призведе до краху пенсійної галузі.
У жодному випадку не намагаюся згустити фарби, просто проблема міграції наскільки тривожна, що на неї потрібно звертати особливу увагу. Розгубити потенціал країни дуже легко, але знову його наростити найближчим часом уже не вдасться… на це підуть роки, якщо не десятиліття.
Вірю, що у певному сенсі все залежить від кожного з нас – ми повинні почати творити ту країну, в якій не соромно буде жити, до якої захочеться повертатися, а держава має створити всі умови, щоб українці, якщо користувалися безвізом, то робили б це виключно лише у туристичних, культурних та бізнесових цілях!
У який спосіб цього досягти? Проводити справжні реформи, які орієнтуватимуться на людину як найвищу цінність! Чи зможе це зробити нинішня влада? Виникають великі сумніви. Тим більше, аналізуючи статистику і ту тривожну тенденцію міграції, виглядає на те, що вже через рік єврочиновники заберуть в України безвіз.
Якби я хотів, щоб це судження було хибним…
Михайло Цимбалюк, голова Львівської обласної організації партії «ВО «Батьківщина», «ZAXID.net», 20 грудня 2017р.
