Михайло Цимбалюк: Банальна необережність чи спланована провокація?

На мирній території України мешканці населених пунктів знову втікали від вибухів … щоправда тепер складських приміщень боєприпасів – цього разу неподалік Балаклії, що на Харківщині.

Не минуло й року, як ми знову повертаємось до проблеми зберігання боєприпасів на цьому ж складі.

За час військових дій на Сході України склади вибухали щонайменше шість разів, зокрема, на Луганщині, Харківщині, Донеччині, а також на Вінниччині. І всі подібні трагедії закінчувалися вказівкою Гаранта Конституції покарати винних, але далі пустопорожніх слів справа не доходила – правоохоронці відкривали кримінальні провадження, громадськість вимагала звільнення керівництва Генштабу, а в результаті справа знову зависала у повітрі.

Висновок один: пережита біда не вчить українську владу і не спонукає до прийняття рішень, висновків та нових підходів до роботи. Правоохоронні органи наразі розглядають три версії загоряння складу боєприпасів у Балаклії, а зумисний фактор скоєння надзвичайної ситуації виключають (мабуть, завбачливо через те, що в російських безпілотників українці вже не повірять). Натомість у відомстві розглядають варіант загоряння трави після того, як під гусениці пожежного танка потрапили елементи пороху.

Інші варіанти – іскра з вихлопної труби (до речі, військове командування мало би передбачити встановлення на військову техніку іскрогасників, які повинні застерігати від надзвичайної ситуації) та загоряння від дії сонячних променів… В будь-якому випадку можна стверджувати той факт, що чиновники не належним чином зберігали боєприпаси, тим більше, що минулого року там же 70% військового складу через займання також було знищено. Складається враження, що у чиновницьких кабінетах просто не надто серйозно та відповідально віднеслися до цієї проблеми. А в підсумку медіа країни-агресора знову мають про що говорити впродовж наступних кількох днів, ставлячи під сумнів якість Збройних Сил України та обороноздатність нашої країни загалом.

Інше питання – чи дотримується військова розвідка, яка покликана контролювати кожен збройний склад, вимог світових чи європейських стандартів.

В той час, як країна в стані війни закуповує зброю з-за кордону, – вона на нашій території просто через недбальство абсурдно знищується… Така легковажність коштує занадто дорого для українського бюджету та кожного українця загалом. Чи розуміє нинішня влада, що таким недбальством вона феєрверками в небо запускає кошти платників податків, піддаючи загрозі життя українців?! А скільки коштів у Міноборони списують після таких вибухів складів…

На жаль, військове командування не робить висновків зі своїх помилок, адже в Україні нині працює ще десятки таких артскладів, які є потенційною небезпекою для життя мирних громадян України. І ті перевірки, які проводять, не завжди відповідають нормам, бо інакше випадків загоряння було б в рази менше. Краще більше вкласти в запобігання трагедії, аніж потім витрачати мільйони на ліквідацію її наслідків – це важко зрозуміти для нинішніх можновладців.

І знову ж виникає питання, відповідь на яке мені навіть страшно буде почути, – чи не сплановано це відбулося? Чи не хотів хтось на цьому суттєво заробити…? Більше питань, аніж відповідей, а осад від того, що покараних за попередні вибухи немає, – залишається.

Михайло Цимбалюк, голова Львівської обласної парторганізації “Батьківщини”, Facebook, 4 травня 2018р.

Календар новин

Останні новини

Фото дня

Відео дня

Пряма мова