За 30 років незалежності населення України скоротилося на 10 млн осіб. Якщо вірити Держстату, у країні проживає 41,4 млн громадян. Ще мільйони громадян працюють за кордоном.
Українські заробітчани – в основному чоловіки, причому третина з них ще не досягли 30 років. Майже у половини є вища освіта, у третини – професійно-технічна.
Ще у 2017 році під час опитування про міграційні тренди, третина респондентів говорили про бажання українців виїхати з України. А у дослідженні 2019 року з’ясувалось, що 60% опитаних у віці від 18 до 29 років замислювалися про від’їзд на заробітки.
І хоч трудові мігранти – одне з основних джерел валютних надходжень в Україну, які давно перевищують суми іноземних інвестицій (на рік з-за кордону надсилають майже 12 млрд доларів), економіка країни отримує більше негативних наслідків.
Останні кілька років влада багато говорить про повернення українців в країну. Частково «допоміг» коронавірус – у 2020 році в країну повернулися близько 400 тисяч осіб. На питання, що робити безробітним, які приїхали з Європи, чиновники відповідали хіба що вакансіями у «Великому будівництві». На початку року Кабмін вніс до Ради законопроєкт про реінтеграцію трудових мігрантів. Щоправда, допомогу від держави, як випливає з документа, зможуть отримати тільки 700 осіб з 400 тисяч.
Трудову міграцію навряд чи можна зупинити, проте суттєво зменшити її обсяги цілком можливо. Для цього владі достатньо просто перестати займатися популізмом: ліквідувати заборгованість по заробітній платі, врегулювати тарифи, повернути соціальні виплати й спрямовувати кошти не для наглядових рад, а на підвищення мінімальної зарплати.
Костянтин Бондарєв, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 16 серпня 2021 року.
