Іван Крулько: Безперспективність лякає більше, ніж війна, або одного безвізу замало

З початку запровадження безвізу – з 11 червня 2017 року – український кордон у європейському напрямку за спрощеним режимом перетнуло майже 400 тисяч українців. Це остання статистика, оприлюднена Держприкордонслужбою.

Про що ця статистика?

1.Усі страшилки про безвіз, якими лякали у Європі довгі 12 років, у тому числі через російську пропаганду, не справдились. Масового виїзду українців за кордон через безвіз не спостерігається. Безвізом скористались менше одного (!) відсотка громадян України.

2.Причина такого низького відвідання ЄС – соціально-економічне становище українців. У 90% громадян банально немає грошей на поїздки у Євросоюз. Безвізові поїздки можуть дозволити собі люди з достатком вище середнього. В Україні ж, за дослідженням Світового банку у жовтні 2017-го, рівень абсолютної бідності все ще вищий за докризовий, а Україна посідає перше місце серед найбідніших країн Європи. «Отримую 50 євро пенсії у місяць, а для подорожі в Європу треба мати мінімум 50 євро на день. Тож безвіз мені не світить», – реально оцінив свої можливості один із додзвонювачів у прямому ефірі за моєї участі. І з цим важко не погодитись.

На жаль, в аналогічній ситуації не лише пенсіонери, а й працюючі українці, яким Європа і безвіз теж слабко світить при середній зарплаті в Україні у 7500-9000 гривень (214-257 євро).

Так, за опитуваннями ГО «Європа без кордонів», за останні два роки в країнах ЄС було лише 11,8% українців. При цьому 40,6% з них відвідали ЄС лише раз і 28,6% – двічі.

Натомість маємо й іншу свіжу статистику. За даними КМІСу, кожен третій українець готовий виїхати за кордон. 45,2% – щоб більше заробляти, 31,6% – щоб жити у більш комфортній і зручній для життя країні, 13,4% – заради дітей, 5,6% – через корупцію.

Найстрашніше те, що з тих, хто має намір покинути Україну: 55% – молоді у віці від 18 до 29 років; 44 – від 30 до 39 років; 33% – 40-50-років. А також 40% – людей з вищою освітою; 27,6 %- із середньою спеціальною. Тобто тих, хто мав би будувати Україну та сплачувати податки в український бюджет.

Цікаво, що переважна більшість з них готова повернутись в Україну. 26,1% – коли в країні почнеться стійке економічне зростання, 12,8% – коли зароблять грошей, щоб відкрити власну справу в Україні, 9,3% – коли отримають нові знання і досвід і лише 2,9% – коли закінчиться війна.

Виходить, що безперспективність і політика виживання, яку проводить влада, лякає українців навіть більше, ніж війна.

Більше того, діюча влада подає «безвіз» як головну свою перемогу, «делікатно» замовчуючи при цьому головну обіцянку – припинити війну на Сході через два тижні, після першого туру президентських виборів. І забуваючи, що у 2005 році Україна в односторонньому порядку скасувала візи для громадян ЄС. При цьому для подорожей до України європейці не платили консульський збір і не вистоювали довжелезні і часто принизливі черги. Чого не скажеш про громадян України.

Тому «безвіз» – це перемога українців, яку вони вистраждали, а не корумпованої влади, яка тільки відтягувала в часі надання безвізового режиму.

Але безвізовий режим, як один з кроків на шляху європейської інтеграції, відіграватиме позитивну роль. І в першу чергу для молоді, яка отримає вільніший доступ до європейських освітніх програм. Подорожі та навчання в ЄС назавжди закріплять зовнішньополітичні пріоритети України, а гасло «геть від Москви» поступово перетворяться на буденну реальність.

Чи є при цьому загрози?

Так, є. Той факт, що Польща надала додатково один мільйон робочих віз для українських трудових мігрантів (яких нинішня націоналістична польська влада чомусь подає, як біженців) – підтвердження того, що відтік кадрів з України лише посилюватиметься. Хоч це напряму не стосується «безвізу», бо для роботи в ЄС треба відкривати візи.

Але проблема відтоку кадрів для України є надзвичайно гострою. Роботодавці вже зараз б’ють на сполох, бо знайти кваліфікованих працівників, навіть за пристойну зарплату, стає майже неможливо.

Вихід із цієї ситуації є: потрібно підвищити мотивацію в української молоді жити і працювати в Україні. Перше з чого потрібно розпочати – це обрати владу, яка припинить обкрадати власний народ. При цьому мантри про «успішну боротьбу з корупцією» повторювати не потрібно – люди це відчують і без гучних гасел.

Як результат, з’являться і житлові програми для молоді, і робочі місця почнуть виникати, і народжуваність підвищиться, і українці повертатимуться з-за кордону. І все це, як не дивно, стане наслідком реального зниження рівня корупції.

Тоді й «безвіз» почне виконувати свою справжню функцію – відкриє Європу для масових подорожей українців, щоб надихатися новими ідеями, як розбудовувати європейську Україну.

Іван Крулько, заступник Голови партії «Батьківщина», «УП.Блоги», 31 січня 2018р.

Календар новин

Останні новини

Фото дня

Відео дня

Пряма мова