Ігор Луценко: Чому вибухають склади?

Я хочу, щоб ви дочитали цей текст до кінця. Тому моя інформація, чого сталася ця пожежа поблизу Прилук, буде наприкінці допису.

Це вже четвертий випадок втрати оборонного потенціалу держави через те, що за попередні ніхто не був покараний.

Основна причина – це те, що влада в особі президента та його оточення вибудувала таку систему, яка робить їх нечутливою до громадського тиску. Як прийнято казати «у нормальній країні», так от, у нормальній країні влада зважає на громадську думку.

Наприклад, владі варто було зважати на думку компетентної громадськості щодо Муженка. У нормальній країні влада б давно показала принаймні одиничні випадки звільнення топ-генералітету у відповідь на скарги патріотичної громадськості на розвал армії, витіснення мотивованих та досвідчених кадрів з керівних посад.

Але оскільки а) телепростір монополізовано так, як його не було зачищено при Януковичі; б) створено загін пригодованих «лідерів думок», які несамовито облизують задні частини Порошенка та його свити, – то влада відчуває, що будь-який провал піарники зможуть заретушувати і такі невдачі не будуть заважати владі жити та збагачуватися.

Отож, усвідомлюймо: оці всі олєшки та бірюкови є співучасниками злочину, наслідки якого ми зараз спостерігаємо і навіть вже чуємо поблизу Прилук. Придворні телеканали і сайти, журналісти і блогери за викликом – ось ця система породила безкарність, з ось такими трагічними наслідками.

І ніщо її, навіть сьогоднішнє горе, не похитає. Хоч тричі згорять артсклади, хоч російський паспорт знайдуть у родини одного з керівників зовнішньої розвідки, хоч бездарно провалять судовий процес по Кернесу – все одно влада відчуватиме силу своїй брехні.

Система брехні, створена владою, стала тим, чим мала стати – системою, де безроздільно панує зло.

Якби не було такої системи захисту від громадської думки, яку влаштував собі Порошенко, йому б довелося трохи щось робити. Але оскільки нинішній президент мислить лише піаром, то нині у нього є відчуття, що попередні три катастрофічні пожежі на складах – не проблема. І наступні аналогічні випадки не будуть заважати йому домінувати в інформаційному просторі.

***

Невеличкий відступ. Мені не подобається ні Порошенко персонально, ні тим більше його свита з відверто підлабузницьких кадрів. Але я був готовий допомагати армії тим, що я знаю і де маю певні заділи – це сфера безпілотників, і засобів по їх підтримці та боротьбі з ними.

Я знаю людей, конструкторів, експертів, я розуміюся, хто чим дихає. Я знаю, як це виглядає на фронті не з чужих уст – сам до 2017-го року виконував бойові завдання на фронті.

А втім, президенту моя допомога виявилася не потрібна. Попри те, що двічі добивався зустрічі з ним і просив його зробити конкретні речі, які б швидко і недорого покращили становище наших військ.

Відступ закінчив.

***

Ви скажете – так є ж парламент!

Це правильно, парламент є. Але у парламенті є так звана більшість, а у більшості позиція: ніяких механізмів парламентського контролю! Парламентський контроль влади, а особливо – оборонного комплексу, є злом, кричать у цій більшості.

Скільки проектів ТСК подавали ми з колегами, скільки звернень моїх на Міноборони залишилося без належної відповіді. І – нуль реакції не тільки чиновників, але і загалу.

«Тимчасові слідчі комісії – зло!» – кричать наші опоненти, а дехто їм тупо піддакує. Мовляв, жодних тимчасових слідчих комісій. Жодної відповідальності за ненадання інформації депутатам!

Цій позицій вторить, на жаль, і «громадськість», і Фб-спільнота.

От і маємо. На жаль, величезна помилка, зокрема і громадянського суспільства – це було дозволити інтерпретувати реальність у тих термінах, які вигідні владі.

Що критика з боку опозиції – це винятково у інтересах опозиції, і є тільки лиш проявом політичної боротьбі, а країна, а армія, а артсклади тут ні до чого.

Що парламент – це місце порожніх розмов, а не реальних справ. Так, це, шановні, ваші слова, які я щодня читаю у ваших Фб.

Але якщо щодня плювати у парламент на радість Порошенку, то жодний його генерал-лизоблюд не буде покараний. Будуть провали і на фронті, і у спецслужбах (як з Семочко), і в тилу горітимуть артсклади регулярно.

Безконтрольність, відсутність відповідальності – от головна риса нинішнього режиму. Від непокараних злочинів на Майдані і аж до нинішніх катастроф.

***

За моїми даними, у Ічні не було встановлено систему захисту від безпілотників. Її купили за наші з вами гроші, але тримали у ящиках, попри вказівку розгорнути і запустити.

Ігор Луценко, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 9 жовтня 2018р.

Календар новин

Останні новини

Фото дня

Відео дня

Пряма мова