«Батьківщина» vs VoxUkraine: чому сьогодні не варто продавати землю

На жаль, кожна «теза» VoxUkraine зі «спростуванням» нашої позиції ґрунтується на підміні понять та вільній інтерпретації тексту брошури. Тому як голова київської «Батьківщини» я вирішив скористатися нагодою та надати контраргументи до тексту VoxUkraine.

ПЛАНИ ВЛАДИ ЩОДО ПРОДАЖУ ЗЕМЛІ

По-перше, на думку представників VoxUkraine, ми помиляємося, коли стверджуємо, що «контрольовані владою телеканали, радіо та газети переконуватимуть українців у тому, що після продажу землі вони стануть заможними».

«Телеканали – лідери мовлення належать бізнесменам Дмитру Фірташу та Сергію Льовочкіну («Інтер»), Ігорю Коломойському («1+1»), Віктору Пінчуку (СТБ, «Новий», ІСTV) та Рінату Ахметову («Україна»). Можливо, влада буде проштовхувати ідею реформи землі через «свої» ЗМІ, але їхня аудиторія значно менша, ніж аудиторія каналів, що належать олігархам», – VoxUkraine

У тому, що головними телеканалами України керують олігархи, VoxUkraine, звичайно, має рацію. Однак чому це виключає транслювання провладних меседжів? Незрозуміло.

«…Оскільки найбільшими українськими телеканалами володіють великі бізнесмени, котрі зацікавлені у приязні Банкової, керівники телеканалів змушені йти на компроміси з оточенням Порошенка. Ці компроміси стосуються погодження гостей ефірів, висвітлення чи невисвітлення різних подій. Від АП з представниками медіа спілкуються Святослав Цеголко, Ірина Фріз, Юрій Стець та Володимир Горковенко», – йшлося у статті на «Українській правді» під назвою Перша «трійка» Порошенка: криза управління та війни в оточенні президента.

Отже, навіть автори «Української правди» розуміють, що на сьогодні не залишилося жодного великого ЗМІ, який у той чи інший спосіб не контролювала б влада.

ОЛІГАРХИ ЗБИРАЮТЬСЯ ШТУЧНО ЗАНИЗИТИ ЦІНУ І ДЕШЕВО СКУПИТИ ЗЕМЛЮ

Далі. Представники VoxUkraine впевнені, що провладні олігархічні кола з числа «нових любих друзів» не кинуться скуповувати землю, на чому наполягають аналітики «Батьківщини».

«Є суттєва відмінність скасування мораторію від приватизації в 1990-х: у той час це були державні активи й держава як власник вирішувала, що продавати й за якою ціною. Через корумпованість чиновників приватизація проходила за заниженими цінами», – VoxUkraine

Корумповані чиновники і схеми із заниженням собівартості активів для продажу пов’язаним особам залишилися в 1990-х? На жаль, мусимо розчарувати VoxUkraine. Боротьба з корупцією як один із голових меседжів Майдану наштовхнулася на жорсткий опір. Згідно з рейтингом найвпливовішої антикорупційної організації Transparency International за підсумками 2016 року ми зайняли 131-шу сходинку серед 176 країн і розділили це «почесне» місце з Казахстаном, Росією, Непалом та Іраном.

«…це на 2 бали більше, ніж торік, але недостатньо для країни, влада якої назвала боротьбу з корупцією пріоритетом. Покращенню нашої позиції у світовому рейтингу сприяло просування антикорупційної реформи, проте відсутність дієвої судової системи та фактична безкарність корупціонерів не дають Україні зробити потужний ривок уперед і подолати 30-бальний бар’єр, що зветься «ганьбою для нації», — зазначають експерти TI.

Понад те, згідно з оприлюдненим у квітні цього року рейтингом аудиторської компанії Ernst & Young Україна взагалі опинилася на першому місці за корумпованістю серед 41 країни Європи, Близького Сходу, Індії та Африки.

Зараз іде мова насамперед про право власників продати свою приватну власність. Земельна реформа не примушує їх продавати паї, як і не примушує продавати їх дешево. Тому в цьому випадку завдання держави – просвітити громадян, що краще почекати, коли ціни на землю зростуть, і лише тоді продати паї, якщо виникне таке бажання. – VoxUkraine

Українців ніхто силою не примушує працювати за мізерні зарплати або, скажімо, їхати на заробітки, покидаючи сім’ю. На це є зовнішні об’єктивні причини, простіше кажучи, бідність. Так, економіст і нобелівський лауреат Джозеф Стіґліц зазначає, що «в багатьох країнах, які розвиваються, нечисленні багаті люди володіють більшою частиною землі. Переважна частина населення працює як фермери-орендарі, отримуючи половину чи навіть менше з того, що виробляє».

Крім того, найвищі ціни на землю на Мальті та в Нідерландах (понад $60 тис./га). У більшості західноєвропейських країн ціни коливаються від $15 тис. до $30 тис./га, а в Східній Європі від $1 тис. до максимум $10 тис./га. Хоча за родючістю українська земля схожа на чорнозем у США (штат Айова) та Аргентині (La Plata). В останній земля коштує у середньому $12,8 тис./га (дані 2015 року). Тобто, можливо, ціна на землю в Україні буде невисокою на початковому етапі, але $70 тис./га українська земля не може коштувати апріорі. – VoxUkraine

Нагадаємо також, що зараз середня ціна землі — близько $400–500 за 1 га. При цьому урожай пшениці з 1 га сьогодні коштує $600–800. Тобто землю продаватимуть за вдвічі нижчою ціною, ніж урожай одного сезону! Хоча в більшості країн світу вона коштує не менше ніж 10 сезонних урожаїв.

Понад те, в українських реаліях можливі картельні змови, коли головні монополісти ринку домовляються про ціни. Так, у 2015 році Антимонопольний комітет запідозрив найбільші роздрібні мережі супермаркетів у завищенні цін на харчові продукти, у 2016-му в узгодженні цін звинуватили п’ять великих мереж автозаправок, а в 2017-му – дистриб’ютора тютюнових виробів.

CКУПЦІ ЗЕМЛІ ПЕРЕДУВАТИМЕ ОБВАЛ ГРИВНІ

VoxUkraine переконує читачів, що «Батьківщина» «маніпулює» страхами щодо остаточної девальвації гривні й ось чому:

Курс гривні плаваючий і формується не владою, а ринком. Це рівновага між попитом на іноземну валюту та її пропозицією. Для того щоб гривня обвалилася, Нацбанку треба буде надрукувати багато гривні або викупити з ринку багато доларів. З 2015 року НБУ є незалежним від президента та Кабміну, тому примусити Нацбанк обвалити гривню буде важко. Понад те, як і на нерухомість, ціни на землю в Україні часто встановлюються в доларах (зокрема, й у цій брошурі), тому, навіть коли припустити, що є план «обвалу гривні», зовсім не гарантовано, що він призведе до зниження доларової ціни на землю. – VoxUkraine

Стверджувати, що на курс гривні впливає лише ринок, неправильно. По-перше, НБУ має конституційні повноваження впливати на курс гривні (ст. 99 Конституції України). По-друге, він регулярно друкує нічим не забезпечену гривню для покриття потреб Мінфіну.

Наприклад, «націоналізація» ПриватБанку обійшлася Україні майже в 200 млрд грн, випущених в обіг і нічим не забезпечених. А Кабмін подав до парламенту законопроект № 6600, у якому запропонував підвищити граничну межу держборгу більш ніж на 100 млрд грн.

ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ ЗМУСЯТЬ ПРОДАТИ ЇЇ, ЩОБ ЗАПЛАТИТИ ЗА КОМУНАЛКУ

VoxUkraine здається, що зауважене «Батьківщиною» постійне зростання комунальних тарифів не може спричинитися до продажу земельного активу, цієї чи не єдиної можливості не потрапити в боргову кабалу.

Станом на жовтень 2016-го борг населення за комуналку справді був 16,9 млрд грн, а наприкінці року загальна сума боргу становила 23 млрд грн. Крім того, взимку Мін’юст запровадив реєстр боржників, за справами яких винесено виконавче провадження (тобто кредитор звернувся до суду й отримав позитивне рішення). Щодо запровадження пені за борги, то відповідний законопроект поки що не працює і чекає на друге читання. Але тарифи за комуналку (передусім за газ) в Україні збільшені для населення через те, що воно багато років платило за заниженими цінами. Це створило величезний дефіцит Нафтогазу України, який підконтрольний урядові (а не олігархам), і призвело до дотування багатьох комунальних послуг держбюджетом. – VoxUkraine

Стверджувати, що тарифи зросли лише через те, що населення платило за заниженими цінами, непрофесійно. «Аналітики» VoxUkraine заплющують очі на численні розслідування, які вказують на корупційну складову в підвищенні цін на комунальні послуги. Про це знову ж таки зазначалось у статті на самій Українській правді.

Сьогодні, після підвищення тарифів, домогосподарства, що не можуть платити за комунальні послуги через низькі доходи, отримують субсидії, причому незалежно від наявності боргу (але за умови, що родина реструктурувала борги, якщо вони є). –  VoxUkraine

Навіть те, що така кількість домогосподарств отримує субсидії, не допомагає зменшувати заборгованість за комунальні. Субсидіями в Україні змушені користуватися понад 60% домогосподарств – понад 7 млн сімей! І при цьому заборгованість українців за послуги ЖКГ постійно зростає, а рівень оплати падає. У людей немає грошей платити за тарифами, які забезпечують надприбутки олігархам і Нафтогазу. Борги населення становлять близько 30 млрд грн. А борги держави перед підприємствами – постачальниками послуг ще вищі: станом на травень 2017-го вони сягали 33 млрд грн.

У будь-якому разі на відміну від селян міські мешканці переважно не мають землі, щоб її продати. Тому нелогічно пов’язувати зростання тарифів із примушуванням саме селян зробити той чи інший крок. – VoxUkraine

Із цих слів шановних «аналітиків» VoxUkraine випливає, що селяни не споживають комунальні послуги (газо- та електропостачання) і не мають проблем із заборгованістю. Звісно, таке твердження є абсурдом.

ЗЕМЛЮ ПРОДАВАТИМУТЬ ІНОЗЕМЦЯМ

Вустами VoxUkraine лобісти продажу землі намагаються розвіяти переконання українців у тому, що її продаватимуть іноземцям.

Продаж землі іноземцям уже давно заборонено Земельним кодексом України (глава 5, ст. 22, п. 5). Заборонено продаж землі, але не заборонено продаж прав на землю. Тому цю норму спокійно можна обійти, організувавши купівлю за допомогою, наприклад, акціонерного товариства. –  VoxUkraine

Навіть якщо це раптом стане можливим, щоб перепродати землю іноземцям, для початку її потрібно купити. Але в олігархів або іноземців навряд чи вистачить коштів, щоб скупити всю українську землю, яка оцінюється від $27,7 млрд до $83,1 млрд (за умови, що 27,7 млн га, які належать населенню, коштуватимуть приблизно $1–3 тис./га). Крім того, перепонами для масового входження іноземців не лише на ринок землі, а й на будь який інший ринок в Україні є корупція, економічна нестабільність, війна на Сході, непрозоре оподаткування та невисока привабливість країни з погляду ведення бізнесу. – VoxUkraine

На світовому ринку є велика кількість коштів, тож питання в тому, куди інвестувати. Коливання на світовому ринку можуть переключити інтерес інвесторів із цифрових технологій і стартапів на землю як цінний ресурс. До того ж більшість експертів сходяться на тому, що зі збільшенням чисельності населення планети важливість і прибутковість АПК тільки зростатимуть. Україна в такому разі є ласим шматком, а низка транснаціональних агрохолдингів, серед яких Bunge, Cargill, IFC та Risoil S.A., торік уже інвестували в оновлення інфраструктури біля Чорноморського узбережжя близько $450 млн (Александров Д. К. Ефективний агробізнес. – К., 2016).

Тож для світових агрохолдингів не проблема виділити чималу суму коштів для придбання активів. Наприклад, німецький концерн Bayer купив Monsanto, що є найбільшим виробником насіння, за $66 млрд.

Якщо ж припустити, що іноземці кинуться купувати українську землю, на цей випадок уряд планує (див. законопроект) обмежити кількість земель у власності однієї особи. Тому, якби уряд справді мав плани нажитися на спекуляції, про таке обмеження ніхто не згадував би. – VoxUkraine

Ключовими словами в цьому аргументі є «уряд планує». Скажімо, планував Кабмін через законодавчі обмеження обмежити виведення грошей в офшори. Однак сьогодні ця система ухиляння від податків функціонує майже без змін. І доходить до відвертого нахабства й абсурду, коли, приміром, столичний монополіст Київенерго має реєстрацію на Кіпрі та в Нідерландах. Або ж аргументував уряд зниження ЄСВ тим, що це стимулюватиме зменшення тіньової зайнятості. Однак із 2015 по 2016 рік кількість застрахованих осіб, за яких сплачується ЄСВ, зменшилася на 400 тис. Чому сумнівні плани уряду щодо обмеження на купівлю землі «в одні руки» мають спрацювати, залишається загадкою.

ЦІНИ НА ПРОДУКТИ ЗРОСТУТЬ

«Експерти» з VoxUkraine запевняють, що ціни на харчі залежать від розміру задіяних під сільськогосподарські культури площ. При цьому економісти Vox вдають, ніби вплив зовнішніх ринків і особливо курс долара не мають стосунку до ціноутворення в Україні.

Наразі майже вся земля використовується в сільськогосподарському виробництві, Україна вже є важливим експортером багатьох сільськогосподарських товарів: пшениці, кукурудзи, ячменю, насіння соняшнику тощо. Якби така експортна орієнтованість кардинально змінювала внутрішній ринок, то вже спостерігалися б ті наслідки, які описано в тексті. – VoxUkraine

«Аналітики» VoxUkraine вийшли у своїй аргументації за межі того, що писали ми. Іноземний інвестор вирощуватиме те, що можна збути за найкращими цінами. Продовольча безпека України буде на другому плані.

З кожним роком зростає площа посівів під технічні культури, а саме під сою, рапс, які вбивають родючий шар ґрунту.

Вартість харчових продуктів в Україні залежить від цін на зовнішніх ринках. І як тільки девальвує гривня або зростають ціни на зерно за кордоном, це відразу позначається на вартості харчів у нас. А зарплати всі ми отримуємо в гривні.

Мабуть, тому від початку цього року вартість продовольчого кошика зросла майже удвічі.

Через мораторій на землю українці не можуть залучити кошти на розвиток своїх господарств. Зняття мораторію збільшить горизонт планування та уможливить залучення довгострокових інвестицій у вирощування й переробку. Отже, можна очікувати, що фермери більше інвестуватимуть не лише в зернові, а й, наприклад, у садівництво та ягідництво, які потребують довгострокових інвестиції, тобто асортимент української продукції може насправді навіть збільшитися. – VoxUkraine

На нашу думку, не варто прив’язувати розвиток села лише до питання продажу землі. Держава має достатньо інструментів для підтримки приватної ініціативи, була б політична воля.

Так, ЄС загалом витрачає третину бюджету на підтримку свого агросектору. А, скажімо, у Німеччині окрім субсидій на виробництво держава також дбає про захист природних основ життя, збереження привабливих ландшафтів для житлових районів, забезпечення промисловості аграрними сировинними матеріалами.

РОСІЯ ПОЧНЕ СКУПОВУВАТИ УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ

Надія VoxUkraine на те, що Росія не спробує в «мирний» спосіб окупувати Україну, розбивається об цифри, які свідчать про присутність російського бізнесу та лобі в Україні у 2017-му – на третьому році неоголошеної війни.

Іноземні компанії не можуть купувати українську землю через заборону в Земельному кодексі. Якщо потрібно, Україна може ввести додатковий мораторій на купівлю землі росіянами. – VoxUkraine

Ефективність передбачених обмежень викликає скепсис. Особливо недопуск іноземних власників. Навіть підсанкційний бізнес країни-агресора й далі працює в Україні. Наприклад, «ЛУКОЙЛ» перереєстрували в «АМІК», а банк «Русский Стандарт» – у Forward Bank.

РОБОЧИХ МІСЦЬ СТАНЕ МЕНШЕ

VoxUkraine переконує, що перерозподіл земельного ринку піде йому на користь.

Закон про обіг сільськогосподарських земель жодним чином не стосується обігу ГМО, для цього є інші законодавчі акти. Очікується, що скасування мораторію, навпаки, збільшить кількість робочих місць на селі, переважно у малих фермерських господарствах та не в агробізнесі, оскільки купівельна спроможність власників землі зросте. – VoxUkraine

Способи господарювання, які використовують великі корпорації, відрізняються від тих, які ведуть малі фермерські господарства. Це величезні площі, засіяні монокультурами, серед яких, наприклад, навряд чи знайдеться незайнята ділянка для випасу сільської худоби. Понад те, у крайніх випадках після приватизації земель проживання там громад стало незаконним. Саме так після відкриття ринку землі сталося в Мексиці, коли корінні народи штату Ч’япас були позбавлені права на свою землю. Відповіддю на це стало повстання сапатистів.

ЗЛОЧИННІСТЬ СЯГНЕ ЧЕРЕЗ КРАЙ

Статистика щодо кримінальної ситуації правильна, але створення робочих місць, як було зазначено вище, та збільшення добробуту населення радше зупинять зростання злочинності. – VoxUkraine

VoxUkraine вважає, що продаж землі вплине на зростання добробуту українців. Наші ж дослідження констатують загрозу маргіналізації незахищених верств, зокрема селян, які втратять свій останній ресурс.

Наразі Держгеокадастр заповнений лише на 70%. Понад те, він містить низку неточностей, «накладок» земельних ділянок. Як встановлюватиметься право на такі «проблемні» паї, поки що невідомо. Утім, будь-який корумпований нотаріус може позбавити будь-якого українця його власності. А коли разом із нотаріусом працюватиме ще й бандформування, як це зараз відбувається по всій Україні (село Бережанка на Кіровоградщині, Олексіївка на Полтавщині, Метанівка на Вінниччині), ми отримаємо війну за землю.

УКРАЇНЦІ ШУКАТИМУТЬ ЩАСТЯ ЗА КОРДОНОМ

VoxUkraine наполягає на тому, що масштабна економічна катастрофа, яка стане наслідком продажу землі, не вплине на збільшення трудової міграції за кордон.

Трудова міграція вже поширене явище в Україні. За даними опитувань, одномоментно за кордоном працює близько 1,5 млн українців. Більшість із них кілька разів на рік повертаються до України. Цифра 15 млн населення, що залишиться в Україні після відкриття ринку, взагалі ні на чому не ґрунтується. –  VoxUkraine

Курс влади на розпродаж землі є продовженням політики знищення не лише промисловості, а й середнього класу загалом. Навіть успішні IT-стартапи намагаються реєструватися за кордоном, уникаючи контакту з корумпованими органами влади.

Така тенденція становить величезну загрозу для соціальної структури українського суспільства, коли активніші мешканці намагатимуться емігрувати цілими родинами.

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ

У нашому розумінні українська земля – один з останніх ще не вкрадених олігархічною верхівкою народний ресурс, не монетизований і не виведений в офшори у вигляді чергового рахунку актив.

Пафосно чи ні, але українська земля – це лінія фронту. Одна з тих, за які не можна відступати. Тому що втрата землі рівноцінна втраті України.

Володимир Бондаренко, голова фракції «Батьківщина» в Київраді, «Lb.ua», 22 серпня 2017р.