Фінансування науки та освіти має бути для держави пріоритетом, адже від стану галузей знань залежатимуть відбудова повоєнної України та її розвиток.
Фракція «Батьківщина» підтримала законопроєкт №10399 щодо внесення змін до законів про фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам, оскільки він є компромісним, та наполягає до 1 вересня ухвалити законопроєкти щодо права школярів завершити навчання в школах, де вони навчалися до 10 класу.
«Післявоєнна Україна вже не може бути із сировинною економікою. Сировинна економіка – це шлях до бідності. Це шлях до третіх, а може й четвертих країн світу, і цього допустити не можна. Подивіться, що робиться з портовим господарством, подивіться, що робиться з логістикою, з енергозатратами, прибутковістю і надходженнями до бюджету? Далі так жити не можна. Новітня Україна після війни – це країна технологічна, це країна з високою доданою вартістю, інноваційною продукцією, а не 2-3% як сьогодні. Тільки переробка, тільки високі технології. Для цього треба готувати вже сьогодні фахівців завтрашнього дня», – наголосив під час обговорення депутат фракції Іван Кириленко.
Він навів приклади повоєнної відбудови Японії та Південної Кореї, які зробили ставку на фінансування галузей знань та підготовку професійних кадрів і займають лідерські позиції в світових економічних рейтингах, а Китай по доданій вартості та технологічним проривам узагалі претендує на світове лідерство.
«І освіта, і наука повинні бути в пріоритеті. Тоді Україна буде такою, про яку ми мріємо», – наголосив депутат «Батьківщини».
В свою чергу Михайло Цимбалюк звернув увагу, що депутати фракції підтримали законопроєкт, бо в ньому збережено норму про 51% державного замовлення, а також розширено перелік осіб, які отримуватимуть гранти на здобуття вищої освіти від центральної та місцевих органів влади. Зокрема, йдеться про членів родин загиблих та учасників бойових дій, постраждалих від аварії на ЧАЕС, багатодітні родини тощо.
Окрім цього, за його словами, враховано пропозицію наукової спільноти – Ради ректорів та Національної педагогічної ради – вилучити норму щодо приміщення ВНО, що дозволить зберегти навчальну базу.
Утім, викликами перед початком нового навчального року Михайло Цимбалюк вважає відсутність конкретної інформації від Міністерства освіти щодо збільшення зарплат молодим вчителям, освітянам з категоріями, науковцям. Також має бути проаналізований розмір державної субвенції на харчування школярів, адже 50-60 гривень на дитину на день складно вважати адекватним, бо ними не покриваються видатки на доставку продуктів, оплату праці працівників шкільних їдалень, обладнання, і все це лягатиме тягарем на територіальні громади.
За його словами, так звана «реформа НУШ» потребує змін, бо впроваджувалась десять років тому, і не враховує те, що країна пʼятий рік перебуває в умовах воєнного стану, і фактично позбавляє школярів права на здобуття повної середньої освіти в школах, де вони навчались до 10 класу.
«Давайте негайно, до 1 вересня, розглянемо два альтернативних законопроєкти, щоб дати можливість українським діткам завершити, здобути середню освіту в своїх школах. Нехай це буде перехідний період, і треба передбачити в так званому НУШ саме таку можливість. Ще раз підкреслюю, затверджувалась програма десять років тому, тоді були зовсім інші обставини. І педагогічна спільнота вимагає принципової розмови з урядом, принципової розмови з новим керівництвом Міністерства освіти, щоб усунути ті недоліки, які, на жаль, допустили їхні попередники», – підсумував Михайло Цимбалюк.
