Реальний прожитковий мінімум занижений більш як удвічі. Фактичний прожитковий мінімум у січні становив 2729 гривень на одну особу, – підрахували в Міністерстві соціальної політики.
Хоча встановлений законом набагато менший – 1544 гривні. Чому офіційний прожитковий мінімум так різниться від фактичного? Про це в інтерв’ю газеті «Еексперс» розповідає експерт із соціальних питань, член партії «Батьківщина» Андрій Павловський.
– За даними Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму в цінах січня у розрахунку на місяць на одну особу становив 2729 грн., а з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 3127 грн., для працездатних осіб – 2815 гривень та 3497 грн. (з ПДФО).
Таким чином, офіційна величина прожиткового мінімуму в середньому на одну особу, яка встановлена держбюджетом, занижена порівняно з фактичним розміром прожиткового мінімуму на 1185 грн. або на 76,75%, для працездатної особи – на 1897 грн. або на 118,56%. Тобто, як бачимо, урядовці самі визнають, що реальний прожитковий мінімум більш як удвічі занижений. Хоча, на мою думку, розрив є ще вищим.
– Чому так вважаєте?
– Бо Мінсоцполітики визначає фактичний прожитковий мінімум за цінами, які подає Держстат. А той зазвичай їх суттєво занижує, бо урядові потрібно показати МВФ та іншим закордонним партнерам, що вони стабілізували ситуацію з інфляцією і вона має низькі показники. За моїми розрахунками, фактичний прожитковий мінімум повинен становити щонайменше п’ять тисяч гривень. Прожитковий мінімум – це мінімальний набір товарів і послуг, необхідний людині для фізіологічного виживання й задоволення своїх культурних потреб, на його основі розраховується споживчий кошик.
Так, у листопаді минулого року уряд переглянув споживчий кошик, але він далекий від реального життя й більше нагадує насмішку над людьми. Наприклад, жінці пропонують змінювати халат раз на п’ять років.
– Коли фактичний прожитковий мінімум почав відриватися від офіційного?
– Ще у 2010 році при уряді Азарова. З того часу прірва тільки більшає. Чому? Ну дивіться, у 2014 році споживчі ціни зросли на 25%, у 2015 році — ще на 43%, минулого року – на 12,4%, тобто за три роки – на 80,5%. Водночас прожитковий мінімум був заморожений з початку 2014 року аж до вересня 2015 року, коли його підняли на 13%. Минулоріч він зріс на 10%, себто за два останні роки підвищення становило 23%, а ціни зросли на понад 80%. Щоб офіційний мінімум дотягти хоча б до фактичного, треба приблизно 280 млрд. гривень. Навряд чи в цих умовах без проведення належних реформ вдасться знайти такі гроші. Адже реальний сектор економіки, де створюється найбільша додана вартість, майже не працює.
– Навіщо тоді Мінсоцполітики розраховує фактичний розмір прожиткового мінімуму?
– Бо є відповідна вимога закону «Про прожитковий мінімум», яка вимагає від уряду здійснювати та публіковувати такі розрахунки. Це правильно, бо принаймні громадяни повинні знати, які в них мали би бути соціальні стандарти. Фактичний прожитковий мінімум – це статистичний показник, до якого треба прагнути. Але наразі він застосовується лише для спостереження за динамікою рівня життя в країні. А воно щораз гіршає. Понад 7,5 мільйона пенсіонерів, за словами міністра соцполітики, отримують пенсію меншу від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. А серед працюючих 25% одержують зарплату нижчу, аніж фактичний мінімум. Чого ж тоді дивуватися, що 60% родин так збідніли, що самотужки не можуть заплатити за «комуналку» й отримують субсидії. Цифри говорять самі за себе.
– Коли офіційний прожитковий мінімум підтягнуть до фактичного?
– Якщо соцстандарти зростатимуть такими темпами, як сьогодні, то навіть важко сказати. Адже цього року прожитковий мінімум зросте лише на 10%, фактично на рівень запланованої інфляції.
– Чому Кабмін підняв мінімальну заробітну плату вдвічі з нового року, а прожитковий мінімум – лише на 10%?
– У цьому й хитрість та маніпуляції нинішньої влади. «Мінімалку» підвищили, щоб наростити надходження до бюджету від сплати єдиного соціального внеску та доходу фізичних осіб. Кабмін підвищив мінімальну зарплату, але разом з тим прожитковий мінімум для працездатних залишив без змін на рівні грудня минулого року – 1600 гривень. Його замість мінімальної зарплати поклали в основу єдиної тарифної сітки, за якою отримують заробітну плату всі бюджетники. Якби уряд не змінював закон про мінімальну зарплату, то бюджетники мали би зарплати вдвічі більші, аніж зараз.
Тобто формально Кабмін «мінімалку» підвищив, а зарплати розраховує від прожиткового мінімуму, що залишився незмінним. Крім того, від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб залежить розмір пенсій та інших соціальних виплат. Якби він зріс удвічі, тоді й пенсії треба було би підняти.
– Які розміри прожиткових мінімумів у країнах ЄС?
– Прожитковий мінімум для працездатних дорівнює мінімальній заробітній платі. Дані Євростату свідчать, що в січні цього року, наприклад, «мінімалка» в Польщі становила 453 євро, у Чехії – 407 євро, Угорщині – 412, Португалії – 650 євро, Іспанії – 826 євро, у Великій Британії – 1397 євро, Франції – 1480 євро, Німеччині – 1498 євро. Для порівняння: в Україні прожитковий мінімум становить трохи більше як 50 євро, а мінімальна зарплата – 100 євро.
Газета «Експрес», 6 березня 2017р.
